Глибоцький старостинський округ

Опубліковано 20.08.2022 о 16:40 | Переглядів: 12

Третьої суботи серпня своє свято відзначає
ГЛИБОЦЬКИЙ СТАРОСТИНСЬКИЙ ОКРУГ
Розташований у південно-західній частині території громади. Складається з сіл Глибоке та Городище.
Село Глибоке розташоване за 7 км на південь від Борисполя і за 13 км від залізничної станції Бориспіль, автошляхом Бориспіль-Кийлів. Село Городище знаходиться за 3 кілометри на схід від Глибокого та за 1,5 км від автошляху Бориспіль-Переяслав. 
 Зараз село Глибоке лежить на відкритій місцевості, оточеній з усіх сторін полями. Відомо, що у давнину тут протікала річка Сага, побутують легенди про неї і серед старожилів села. Неподалік села виявлено давньоруське городище. 
Історичні відомості про Глибоке сягають першої третини XVII ст, згадується у джерелах за 1629, 1630 рік. На той час воно належало Софії Данилович, доньці Станіслава Жолкевського. Підпорядковувалося Бориспільській ратуші. Селом володіли різні представники козацької старшини. За козацьким строєм належало до Вороньківської сотні Переяславського полку, а середини XVIII ст., коли Бориспіль, Глибоке та кілька інших населених пунктів стали власністю родини Дараганів - Бориспільської сотні Київського полку. Надалі Глибоке входило до складу Київського повіту Київського намісництва, Переяславського повіту Полтавської губернії. За даними 1859 року, у Глибокому – 168 дворів, 1526 жителів, відносилось до Рогозівського волосного правління. У 1864 мешканці села спільно вирішили виділити приміщення однієї з хлібних комор для школи, та виділяти на її утримання кошти з кожного двору, віз соломи або дров для опалення.
Революційні події 1905 року докотилися до Переяславщини. Жителі села Глибокого були серед ініціаторів виступів селян проти свавілля місцевих поміщиків. У результаті на кілька днів було зупинено роботу в економіях поміщиків Трепова, Баталіна, Камінського. Проте ці страйки не набули масовості.
На поч. XX ст. у селі було 283 двори, жителів – 1510. За даними 1921 року в Глибокому було 60 підприємств: вітряки, маслобойні, кузні. За переписом 1926 року, тут було 576 дворів, 2536 жителів. У 1923 – 1927 роках належало до Рогозівського району, після його ліквідації – до Бориспільського. Було центром сільської ради, якій підпорядковувалося також село Городище. Городище було засноване вихідцями з Глибокого. 1926 р. першим тут поселився Захар Полікарпович Фесенко. Село виникло на місці старого городища болотного типу, від якого успадкувало назву. 
У 1932-1933 роках виконавцями політики Голодомору з Глибокого були вивезені всі зернові і продовольчі фонди колективних господарств та особистих господарств селян, внаслідок чого почався голодомор. Свідками трагедії встановлено 102 прізвища померлих з голоду односельчан. На місці масових поховань на сільському кладовищі в 1993 році встановлено дерев’яний хрест.
У 30-ті роки створені колгоспи «Перемога» ім. Шевченка, «Вільний степ».
Значна частина Глибокого була спалена під  час німецько-радянської війни. У 1943 році в селі розташовувався штаб Воронезького (згодом 1-го Українського) фронту, яким командував Микола  Ватутін. На будинку, де був штаб, встановлено меморіальну дошку. 212 мешканців села полягли у боях.
50-ті роки – роки відбудови зруйнованого війною господарства. Тоді на базі кількох колгоспів створюється один – ім. Ватутіна. 1963 року на його базі створено колгосп «Глибоцький». 1979 року у Глибокому – 753 двори, 2524 жителі.
Наприкінці XX ст. у Глибокому розміщувалися садиба КСП «Глибоцьке», середня школа, медпункт, будинок культури, бібліотека. Дворів – 851, жителів – 2312, Городище мало 129 дворів і 327 жителів.
За оцінкою 2020 року, на території Глибоцької сільради проживало до 2800 чол. Діють загальноосвітня школа, будинок культури, бібліотека, амбулаторія, відділення «Укрпошти», «Нової пошти», 10 магазинів, перукарня.

Схожі публікації


Коментарі до публікації

Наверх