Іванківський старостинський округ

Опубліковано 02.07.2022 о 22:50 | Переглядів: 46

Іванківський старостинський округ - один із шести округів Бориспільської міської громади. Розташований у її центрально-східній частині. До його складу входить один населений пункт - село Іванків.
Село є одним із найдавніших. Розташоване за вісім кілометрів на схід від Борисполя і його історія нерозривно пов'язана з містом. Перша згадка в джерелах відноситься до 1508 року, коли королівський товмач Солтан Албеєвич продав цю територію київському Пустинно-Микільському монастирю. Проте археологічні пам'ятки свідчать, що люди тут проживали значно раніше: довкола села немало курганів різних епох, виявлено залишки давньоруського городища. 
За переказами, назва села походить від імені першого поселенця Івана Ламаша. 1590 р. польський король надав Бориспіль та Іванків Войтиху Чановицькому за службу в Україні. Потім належало до володінь гетьмана Станіслава Жолкевського, а після його загибелі (1620) — доньці Софії Данилович. З 1629 р. належить до Бориспільської ратуші. Потім гетьман Іван Мазепа передав село у володіння Києво-Печерського монастиря, де його мати була ігуменею (управителькою) жіночого монастиря. За даними Генерального опису Лівобережної України 1765—1768 рр. належало до Бориспільської сотні Київського полку. 1859 р. значиться як село власницьке, козацьке і казенне. В ньому 288 дворів, 1620 жителів, дві дерев'яні церкви, сільське правління. 1861 р. відкрито церковно-приходську школу. 
Фрагмент мапи ХІХ ст.
За повітово-волосним поділом належало спочатку до Бориспільської волості Переяславського повіту, пізніше, до 1861 року, утворено Іванківську волость, до якої входили також села Кучаків, Лебедин, Сеньківка. З 1923 року - центр сільради Бориспільського району. За переписом 1926 р. до Іванківської сільради належали хутори Лебединщина та Підгайне, 815 господарств селянського типу, 4029 жителів. Згодом хутори були ліквідовані і до самої адмінреформи 2020 року Іванків був єдиним населеним пунктом відповідної сільради.
Трагедії ХХ століття спільні для всіх наших міст і сіл. Голодомор 1932-33 років забрав життя щонайменше 406 іванківців (дані неповні). Далі були масштабні репресії і німецько-радянська війна. За два роки окупації нацисти відправили на примусові роботи до Німеччини 83 мешканці села, а 24 - стратили. Тяжкі бої відбувалися тут у 1941 році. У братських могилах поховано близько тисячі бійців Червоної армії.
У ХХІ століття Іванків увійшов як велике село, що розкинулося вздовж автомагістралі Київ-Харків. Населення за переписом - 3427 осіб. Діють школа, дитсадок, Будинок культури, краєзнавчий музей, амбулаторія. Основні підприємства:  ТОВ «Агрофірма «Іванків», завод ДКС України, ТОВ «Київський завод бурової техніки» тощо. У центрі села розташоване чимале озеро, що так і зветься - Велике. В Іванкові збереглася дерев'яна Спасо-Преображенська церква першої половини ХІХ ст. На місці зруйнованої Онуфріївської церкви вже у наш час збудовано капличку як частину меморіалу на честь полеглих на полях битв та померлих від Голодомору. 
День села Іванків святкує першої суботи липня, пов'язуючи його зі святом Івана Купала.

Схожі публікації


Коментарі до публікації

Наверх