Ось уже третій рік Україна відзначає 100-річчя визвольних змагань початку ХХ століття, що дістали назву – Українська революція 1917-21 років. У результаті тих подій постала незалежна, визнана багатьма країнами, українська держава. На жаль, вистояти їй у боротьбі з сильнішими ворогами і маючи деякі внутрішні протиріччя, їй не вдалося.
Нині 100 років минає від трагічних днів зими 1919 року, коли розпочалася друга радянсько-українська війна, і бозна яка за ліком російсько-українська. Як і роком раніше, наступ червоних відбувався здебільшого успішно для них – східна і північно-східна частини України були окуповані і відкрився шлях на Київ. У 1918 році їх затримали під Крутами, що дало змогу українському уряду виграти час для міжнародних переговорів у Бересті. У 1919 ж оборона Києва здійснювалася нашими земляками на Трубежі. 4-5 лютого козаки Вороньківської сотні Івана Черпака разом з представниками довколишніх сіл і містечок нав’язали бій значно більшим силам більшовиків і цим самим затримали їх переможний наступ на українську столицю.
31 січня у Бориспільському державному історичному музеї відбувся урок-лекція вороньківського краєзнавця, ветерана сучасної війни на Сході Павла Петренка, де він виклав власне бачення подій сторічної давнини. Слухачами були восьмикласники ЗОШ №1 імені Юрія Головатого.
У своїй розповіді краєзнавець коротко згадав історію свого села від давніх часів до початку ХХ століття. Але основний акцент – доба Української революції, участь вороньківців у визвольній боротьбі, та захист своєї землі. Бій на Трубежі – найвідоміша сторінка діяльності Вороньківської козацької сотні. З розповіді лектора школярі довідалися про її непростий бойовий шлях, героїчний бій, і подальшу долю. У своїй розповіді він спирається здебільшого на спогади односельців – свідків і учасників тих подій і запевняє, що багато з того, що пишуть нині про ті події, навіть з посиланням на архівні документи – не зовсім вірно, людські спогади достовірніші.

____
Ярослав Костін

  

28 – 30 січня у Бориспільському державному історичному музеї відбувалися заходи на відзначення 180-річниці від дня народження відомого українського етнографа, автора слів Державного Гімну України, бориспільця Павла Платоновича Чубинського. 
28 січня працівниками музею була проведена пішохідна екскурсія "Стежками Чубинського". Учасниками її стали п'ятикласники (5-Г та 5-Є класи) Бориспільського НВК "Гімназія "Перспектива". Маршрут екскурсії пройшов через вулицю Горянську, 14 - саме тут, у будинку за цією адресою у 1839 році народився майбутній автор слів нашого Гімну. Біля пам'ятної стели на в'їзді на вулицю та меморіальної дошки на огорожі подвір'я №14 старший науковий працівник музею Тетяна Гойда розповіла про віхи з життя і діяльності Павла Чубинського. По завершенні екскурсії всі гуртом приєдналися до загальноміського флешмобу – заспівали Державний Гімн України, слова якого написані П. Чубинським ще у далекому 1862 році.
Наступного дня, 29 січня, аналогічна екскурсія була проведена для 5-Д та 5-Е класів цього ж закладу. Цього разу Гімн пролунав саме на тій землі, де народився його автор – на Горянській, 14.
Учні ЗОШ №1 ім. Юрія Головатого 29 і 30 січня тричі (5-і класи, вчитель Тетяна Дідковська) приходили до музею на тематичний урок, присвячений життєвому і творчому шляху Павла Чубинського. З розповіді Тетяни Гойди вони довідалися про основні віхи з життя нашого відомого земляка, та як був написаний вірш, якому судилася така трагічна і славетна доля. Також вони переглянули фрагмент фільму «Блаженні гнані за правду», присвячений вшануванню пам’яті і спадщини Павла Чубинського напередодні відновлення незалежності України.
Пам’ять про нашого видатного земляка живе у місті. І не лише у дні відзначення річниці з дня народження і смерті (27 і 26 січня відповідно), а й протягом усього року.

  
  
  
  
  

 

22 січня у Бориспільському державному історичному музеї відбувся урок-лекція «Шлях до соборності», присвячений 100-річчю з часу проголошення Акту Злуки двох українських республік, що постали у 1918 року на руїнах великих імперій. Участь у заході взяли участь десятикласники міської ЗОШ №1 ім. Юрія Головатого. З розповіді заступника директора музею з наукової роботи Ярослава Костіна та тематичних відеороликів учні довідалися чи пригадали основні події, які привели до проголошення відповідного Універсалу Директорії УНР – постання обох держав, їхня доля до об’єднання, про те, як відбувалися урочистості 22 січня 1919 року. Крім того, були продемонстровані карти земель, де жили українці ще на початку минулого століття, з яких видно, які території політично об’єдналися в 1919 року, а які залишилися за межами тодішнього і теперішнього кордону.

Тетяна Гойда, 
старший науковий працівник музею

10 cічня 2019 року у Бориспільському державному історичному музеї відбулося відкриття виставки «Митці – рідному місту», що є продовженням однойменної виставки, що проходила у листопаді. Але якщо тоді виставкову залу музею прикрашали вироби народного мистецтва та хенд-мейду, то тепер – картини. 14 художників – учасників Творчого клубу «Спілка митців Борисполя» представили свій доробок на цю виставку. На картинах – природа, люди, архітектура тощо – кожен знайде для себе щось варте уваги. Триватиме виставка до 10 лютого.

   
 

 

Цими вихідними в нашому місті працювала група археологів Інституту Археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Всеволода Глібовича Івакіна. Запланований виїзд був викликаний необхідністю дослідити територію давнього городища по вулиці Героїв Небесної Сотні. Вкотре було виявлено потужний культурний шар доби Київської Русі. Всі знайдені матеріали нині на опрацюванні в інституті, після чого будуть передані в наш музей для зберігання та експонування. Особливу подяку висловлюємо нашим постійним помічникам  Андрію Макарову, Павлу Магденку та Абрамову Леоніду.
Дослідження ще раз підтвердили, що в центрі Борисполя маємо унікальну пам'ятку - городище Київської Русі.
 

13 червня 2018 року у Бориспільському державному історичному музеї відбулася презентація виставки «1917 – 1921: український вимір». Виставка підготовлена фахівцями Державного архіву Київської області і присвячена 100-річчю Української революції. Протягом 2018 року вона експонується у містах і містечках Київської області. У Борисполі її організовано зусиллями архівного відділу міської ради та музею. Матеріали виставки розділені на 4 тематичні блоки, присвячені основним етапам Української революції.Своєрідним доповнення до виставки стали картини Віктора Йови з фондів музею, присвячені тематиці національної боротьби
На відкриття виставки завітали заступник міського голови з гуманітарних питань Людмила Пасенко, начальник Архівного відділу міської ради Марія Довгенко, волонтер, поет, депутат міськради, Валерій Мартишко, начальник відділу культури управління гуманітарного розвитку Бориспільської РДА Людмила Мартинюк та інші представники адміністрації, освітяни, краєзнавці, журналісти.
Розповів присутнім про виставку старший науковий працівник музею Ярослав Костін. Своїми думками про події сторічної давності, необхідність проведення таких виставок поділилися Людмила Пасенко, Марія Довгенко, краєзнавець Андрій Зиль, Валерій Мартишко, педагог Леонід Гриценко.
Виставка триватиме у музеї до 2 липня.

      

Ярослав Костін, фото Тетяни Костюк

1 червня, у День захисту дітей у музеї розпочала роботу звітна виставка живопису й графіки учасників мистецької студії Олени Гур'євої "X-studio". Представлено близько 30 робіт традиційних жанрів - пейзаж, натюрморт, портрет та ін. Триватиме виставка до 27 червня.

"X-studio" - проект Олени Гур'євої, започаткований 2014 року при "Спілці митців Борисполя". Вихованці студії беруть участь у виставках і конкурсах різного рівня.

  

11 травня 2018 року на території Бориспільського музею відбувся захід "Не забуваймо тих, хто віддав життя за Україну", присвячений 98-й річниці антибільшовицького повстання в Борисполі. 9 травня 1920 року, в очікуванні підходу українсько-польських військ, які двома днями раніше звільнили Київ, бориспільці підняли повстання проти більшовицьких окупантів, відмовившись пропускати загони червоних через місто та забезпечувати їх продовольством. Повстання було жорстоко придушене, а Бориспіль так і залишився під більшовицькою окупацією.

Розпочався захід з виконання Державного Гімну України, показового виступу вихованців військово-патріотичного клубу "Ратоборець" та хвилини мовчання на вшанування борців за волю України. З вітальним словом до присутніх звернулися міський голова Борисполя Анатолій Федорчук, секретар міської ради Ярослав Годунок, директор музею Наталія Йова, а також депутат міської ради, поет Валерій Мартишко, який уперше перед широкою аудиторією представив свій новий вірш, присвячений Бориспільському повстанню. 

Почесними гостями стали представники історичного клубу "Холодний Яр" - письменник та історик Роман Коваль, кобзар, лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко, заслужений артист України, лідер гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк, заслужений артист України, кобзар Василь Лютий, а також бандурист, композитор Тарас Силенко, які представили патріотичну концертну програму. 

Наскрізною темою усіх виступів стало проведення паралелей між подіями сторічної давнини і сучасністю: боротьба за українську державність продовжується, а головний ворог - той самий. 

Наприкінці заходу усі охочі мали змогу почастуватися смачним кулешем, який приготували представники міського Центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.
________

У музеї розпочала роботу виставка "Народна війна", присвячена 100-літтю Української революції 1917-1921 років. Матеріали виставки розповідають про драматичну історію українського державотворення, збройну боротьбу українців за свою державу, за право жити на своїй землі, у майже безнадійних умовах.
Виставка триває з 27 квітня до 25 травня

25 квітня у відділ «Сучасний Бориспіль» Бориспільського державного історичного музею завітали учні 7-В місцевої шостої школи з метою вшанування 32 роковини Чорнобильської трагедії. Година пам’яті «Знаємо, пам’ятаємо, не забуваємо», проведена екскурсоводом Тетяною Сергіївною Котенко, на мить перенесла їх у квітень 1986 року. Перед учнями перегорталися сторінки слайдової презентації, на яких оживала історія того далекого часу. Спочатку це були чарівні картини українського Полісся з весняними пейзажами стародавнього Чорнобиля, а далі – перші кадри після вибуху на Чорнобилькій атомній електростанції. Виконуючи свій громадянський і службовий обов’язок, ризикуючи життям, кинулися гасити пожежу вогнеборці, на допомогу їм кинулися вертолітники, спеціальні частини хімзахисту та інші підрозділи Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ.
Затамувавши подих слухало підростаюче покоління розповідь про героїв-пожежників Володимира Правика, Віктора Кібенка, Миколу Ващука, Василя Ігнатенка, Миколу Тітенка, Володимира Тищуру. Вони ціною власного життя не відступили перед лицем вогненного ворога. Це про них звучали поетичні рядки:
Першим важко. Ви ж були найперші,
Із вогню та в полум’я шугали
Не до подвигів і не до звершень –
Ви ж собою людство заступали.
Перед очима учнів уже інші картини – евакуація населення, покинуті будинки, школи, безлюдні вулиці міста Чорнобиля та Прип’яті. Переглянуті картини, звукозапис щемливої пісні Наталії Май «Чорнобильська біда» спонукав дітей до глибоких роздумів.
Ведуча заходу Тетяна Котенко закликала присутніх вшанувати пам’ять героїв-чорнобильців вставанням і хвилиною мовчання.
У кінці проведеного заходу дітям було наголошено на тому, що 26 квітня – це день, коли кожен повинен поставити собі запитання: хто я і для чого живу на цьому світі, чим можу допомогти людині, яка потребує допомоги. Адже сама природа зробила нам попередження: люди, не будьте байдужими, жорстокими, пам’ятайте, що доля планети, її майбутнє в наших руках.