У рамках відзначення 85-річчя з часу створення Київської області з 8 по 14 серпня у Борисполі пройде унікальна пересувна філателістична виставка, яка включає в себе дві окремі
експозиції:
- «Останнім шляхом Кобзаря» з представленням особливо цінного
експонату - посмертної маски Т. Г. Шевченка та плакату - буклету
маршруту перепоховання - останнього шляху Кобзаря, яким у 1961 році везли
тіло Т.Г. Шевченка на Батьківщину;
- «Україна - козацька держава», створена за результатами
історичної всеукраїнської поштової естафети, присвяченої 525-ї річниці
Козацтва на Українських землях.
Протягом літа 2017 року ця виставка проходить у різних містах Київської області. Керівник та автор проекту: Канівець Олександр Володимирович, голова ревізійної комісії асоціації
філателістів України, член Черкаського земляцтва «Шевченків край» у м. Києві.
Місце проведення виставки: відділ Бориспільського державного історичного музею "Сучасний Бориспіль" (вулиця Головатого, 3).
Презентація виставки відбудеться 9 серпня (середа). Початок о 16 годині.

7 червня у Львові відбувся Міжнародний науково-практичний круглий стіл «Творці національного Державного Гімну України М. Вербицький і П. Чубинський». Ініціатором його проведення стала Громадська організація «Жіночий вибір України», яку очолює Ганна Середа. Її помічниками були Ольга Котовська, кандидат філософських наук, представник Національної академії державного управління при Президентові України, та Світлана Кочергіна, старший науковий співробітник Львівського історичного музею. Захід відбувся за сприяння Львівської обласної адміністрації.
Метою проведення круглого столу було обговорення проблем дослідження життя і творчості Павла Чубинського та отця Михайла Вербицького, об’єднання зусиль сучасних дослідників, які мають напрацювання у сфері біографічних даних творців Гімну.
Учасники заходу розпочали роботу з виконання Державного Гімну «Ще не вмерла України» у супроводі гітари, адже о. М. Вербицький написав музику до славня саме для гітарного акомпонементу.
Модератор круглого столу пані Ганна спочатку надала слово представникам Львівської державної адміністрації. Вони дякували їй за активну громадянську позицію, за плідну роботу у пошануванні пам’яті велетів духу о. Михайла Вербицького та Павла Чубинського. Наголошували на тому, що їхня організація активно популяризує постаті двох великих українців, висвітлює їхню діяльність, акцентує на святості місць, де проживали творці.
Згодом господарі надали слово гостям, представникам Київщини – доктору історичних наук, автору книги «Тарас Шевченко і Павло Чубинський – духовні символи українства» Надії Шит (Київ) та старшому науковому співробітнику Бориспільського державного історичного музею Людмилі Тоцькій. Виступ Н. Шит мав назву «Версії написання гімну Павлом Чубинським», а Л. Тоцької – «Вшанування пам’яті Павла Чубинського на Бориспільщині».
Далі звучали виступи представників Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського історичного музею, Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, Українського католицького університету та багатьох інших. Майже кожен учасник мав можливість долучитися до слова.
Підсумком роботи круглого столу було вироблення спільної концепції для популяризації постатей Михайла Вербицького і Павла Чубинського.

25 травня 2017 року у відділі «Сучасний Бориспіль» Бориспільського державного історичного музею відбулася презентація десятої поетичної збірки Ніни Ігнатенко «На стрімкій бистрині». До неї увійшли вірші, зокрема, ронделі, про особисте, про любов до рідного краю, присвяти колегам по перу, а також вірші для дітей. Послухати вірші та пісні у авторському виконанні, привітати поетесу з виходом ювілейної збірки завітали родичі, друзі пані Ніни, поціновувачі поетичного слова, а також ті, хто тою чи іншою мірою долучився до її видання. І, як заявила сама авторка – в неї достатньо як поезій, так і прозових творів для видання нової збірки.  

Саме такою є тематика цьогорічного Міжнародного дня музеїв, який відзначається щороку 18 травня. Ця тематика є особливо актуальною для українських музеїв та інших наукових інституцій останнім часом. Адже наша країна пройшла і ще проходить процес декомунізації, формування нової політики пам'яті, розкриття раніше замовчуваних сторінок історії. Наш музей ще з кінця 1980-х років досліджував суперечливі і досі закриті сторінки нашої історії ХХ століття: Бориспільське повстання 1920 року, Голодомор та політичні репресії. Ще були живі свідки тих подій - і ті, хто постраждав, і ті, хто чинив злочини. Нині, у час збройної агресії східної недоімперії, ще знаходяться ті, хто переконаний в істинності московсько-імперської візії історії. Наше завдання як істориків - брати участь у суспільних процесах, говорити про замовчуване і водночас формувати відкритий простір для дискусії. Але й мусимо пам'ятати, що історія формує політику і геополітику, знання про минуле розкриває і майбутнє.
Традиційно 18 травня чи поблизу цієї дати музеї світу проводять різноманітні тематичні заходи та акції. Зокрема, щорічним у більшості музеї є "день відкритих дверей", коли музеї можна відвідати безкоштовно. Цьогоріч, на жаль, експозиції історичного музею зачинені для відвідувачів у зв'язку з капітальним ремонтом приміщень першого поверху. Натомість запрошуємо відвідати зали відділу "Сучасний Бориспіль", який, до речі, у червні святкуватиме свій перший ювілей - 5 років з дня відкриття. Тут можна знайти інформацію не лише про економічне, політичне і культурне життя міста, установи, заклади і підприємства, а й про ті події, крізь які останніми роками проходить не лише Бориспіль, а й уся Україна - Майдан та війна на Сході.
Перший півстолітній ювілей зустрічатиме цьогоріч й історичний музей у Борисполі, двері якого відчинилися для відвідувачів у листопаді 1967 року.
Сьогодні ж ми вітаємо усіх наших колег-музейників та усіх причетних до музейної справи із нашим святом.

Минув 31 рік, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив особисто, і тих, хто знаходився подалі від того злощасного місця. Цей день завжди буде об’єднувати усіх нас однією печаллю, одними спогадами.
26 квітня спогадами про Чорнобильську трагедію переймалися учні 5-го класу міської п’ятої школи, які завітали до Бориспільського державного історичного музею у відділ «Сучасний Бориспіль». Година пам’яті «Знаємо, пам’ятаємо, не забуваємо», проведена екскурсоводом Тетяною Сергіївною Котенко, на мить перенесла їх у квітень 1986 року. Перед учнями перегорталися сторінки слайдової презентації, на яких оживала історія того далекого трагічного часу. Спочатку вони захоплювалися чарівними картинами українського Полісся, весняними пейзажами стародавнього Чорнобиля, який весною завжди потопав у молодій зелені, квітучих деревах, побачили з екрана краєвиди Прип’яті – молодого міста атомників до страшної трагедії. Тільки жити та радіти життю!
А далі – перші кадри після вибуху на Чорнобилькій атомній електростанції. Виконуючи свій громадянський і службовий обов’язок, ризикуючи життям, відразу кинулися гасити пожежу вогнеборці, на допомогу їм кинулися вертолітники, спеціальні частини хімзахисту та інші підрозділи Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ.
Затамувавши подих слухало підростаюче покоління розповідь про героїв-пожежників Володимира Правика, Віктора Кібенка, Миколу Ващука, Василя Ігнатенка, Миколу Тітенка, Володимира Тищуру. Вони ціною власного життя не відступили перед лицем вогненного ворога. Це про них звучали поетичні рядки народної пам’яті:
Першим важко. Ви ж були найперші,
Із вогню та в полум’я шугали
Не до подвигів і не до звершень –
Ви ж собою людство заступали.
Перед очима учнів уже інші картини – евакуація населення, покинуті будинки, школи, безлюдні вулиці міста Чорнобиля та Прип’яті. Звукозапис щемливої пісні Наталії Май «Чорнобильська біда» спонукав стиснутися не одне дитяче серце.
Ведуча заходу Тетяна Котенко закликає присутніх вшанувати пам’ять героїв-чорнобильців вставанням і хвилиною мовчання.
У кінці проведеного заходу дітям було наголошено на тому, що 26 квітня – це день, коли кожен повинен поставити собі запитання: хто я і для чого живу на цьому світі, чим можу допомогти людині, яка потребує допомоги. Адже сама природа зробила нам попередження: люди, не будьте байдужими, жорстокими, пам’ятайте, що доля планети, її майбутнє в наших руках.
Запрошені п’ятикласники настільки глибоко перейнялися переглянутим змістом, що засипали ведучу Тетяну Котенко запитаннями, які їх так хвилювали: «Що таке кюрі?», «Чому влада спочатку приховували від людей масштаби катастрофи?», «Чому ставили блокпости?», «Чи справді після аварії почали відбуватися мутагенні процеси в природі?», «Чи були такі, що не хотіли евакуйовуватися?» тощо. На що отримували зрозумілі для їхнього віку відповіді. Учні приємно здивували працівників музею своєю допитливістю, обізнаністю з деяких питань щодо згадуваної теми, а також чемністю, вихованістю, за що організатори заходу дуже вдячні класному керівникові 5-А класу Кравченко Людмилі Миколаївні.

До уваги відвідувачів!
З 3 травня 2017 року у зв'язку з ремонтом приміщень на першому поверсі не працюватимуть всі експозиції історичного музею. Орієнтовна тривалість ремонту - 4 місяці. Відділ "Сучасний Бориспіль" працює за звичайним розкладом.

  Щиро вітаємо всіх зі святом Воскресіння   Христового та зичимо всіляких гараздів. Нехай це світле весняне свято принесе у ваші домівки й родини мир та злагоду!

Принагідно повідомляємо про графік роботи музею на свята:

14 квітня, п'ятниця: 10:00 - 14:00
15 квітня, субота: 10:00 - 14:00
16 квітня, неділя: вихідний
17 квітня, понеділок: вихідний
18 квітня, вівторок, і надалі - за звичайним графіком

11 квітня в Бориспільському державному історичному музеї відбулося відкриття виставки абстрактного мистецтва Тетяни Погорецької «У кожному малюнку Я, Ти, Сонечко, Зірки та посмішка Всесвіту». Авторка виставки народилася 1987 року в Німеччині, а нині мешкає у Києві. Має мистецьку освіту. Малює з дитинства. Її роботи зберігаються в приватних колекціях України, США, Ізраїлю, Росії, а також у вигляді оформлених інтер’єрів дитячих садків, житлових будинків тощо.
На відкриття виставки завітали друзі, родичі та знайомі молодої художниці, а також бориспільські митці та поціновувачі художнього мистецтва. Кожен, хто завітав на виставку, отримав змогу ознайомитися з картинами, що є результатом спонтанного вираження стану душі художниці, але побачити те, що ближче саме йому і саме тепер. Така можливість є й в усіх відвідувачів музею до 27 квітня – саме до цієї дати триватиме виставка.  

З давніх-давен люди з нетерпінням чекали весну, закликали її в піснях, веснянках. Оновлення природи пробуджувало радість, нові почуття, спонукало до праці. І тільки-но земля звільнялася від снігу, а сонце починало підніматися все вище, дітлахи зверталися до своїх мам: «Благослови, мати, весну зустрічати» чи «Прийди, прийди, весно…»

Такими ж словами-звертаннями  7 квітня 2017 року розпочалася етнографічно-музична композиція  у відділі «Сучасний Бориспіль» Бориспільського державного історичного музею, проведена старшим науковим співробітником Тоцькою Людмилою Миколаївною, куди були запрошені учні та вчителі 4-А класу Бориспільської ЗОШ №6.

Як відомо, в перші дні квітня відзначають Міжнародний день птахів. Саме птахи приносять першими нам звістку про завершення зими й настання весни.
У веселій ігровій манері діти ознайомилися з традиціями та звичаями зустрічі  птахів, дізналися із продемонстрованої слайдової презентації про їх різноманіття на Бориспільщині, проявили свої знання у відповідях на запитання вікторини, за що отримали солодкі подарунки – печиво-«жайворонки». Цікаво та зворушливо було споглядати за пов’язуванням «март» (шерстяні ниточки білого та червоного кольорів), читанням дітьми веснянок-закличок, водінням хороводу. Зазвичай, такі заходи надовго запам’ятовуються дітьми.

Свято було пізнавальним і пройшло легко та захопливо. Адже головна мета – виховати в дітей любов до природи, розвинути спостережливість і цікавість до навколишнього світу була досягнута.  Всі присутні отримали масу задоволення від заходу.

Традиційно колектив відділу музею також провів для запрошених оглядову екскурсію «Сучасним Борисполем».

Минулого тижня у місті Борисполі проходила Х Всеукраїнська краєзнавча науково-практична конференція «Бориспільщина у процесі історичного розвитку та державотворення України 1917 – 1921 років». Конференція була присвячена 100-річчю початку Української революції (саме у березні 1917 року постала Українська Центральна Рада та розпочалися державотворчі процеси). Основні питання, які розглядалися – причини, наслідки та історичні уроки Української революції, Бориспільщина у роки Української революції, зокрема, діяльність місцевого осередку «Просвіти», методологія вивчення Української революції тощо. Свої доповіді представили понад 30 науковців з Борисполя, Переяслава, Києва тощо.
Бориспільський державний історичний музей виступив одним з організаторів конференції. Заступник директора з наукової роботи Володимир Литвин, як відповідальний секретар оргкомітету, підготував Програму конференції.
Працівники Бориспільського музею також виступили з доповідями, що демонструють проведену музеєм науково-дослідницьку та культурно-просвітницьку роботу, яка у винесених на конференцію питаннях ведеться закладом ще з кінця 80-х років минулого століття. Директор музею Наталія Йова виступила на пленарному засіданні з доповіддю «Повстання 1920 року в Борисполі у спогадах очевидців». У роботі секцій участь взяли: секція №1 («Бориспільська «Просвіта»: дорога в 100 років», керівник Володимир Лущай, секретар Людмила Тоцька) - науковці музею Тетяна Гойда з доповіддю «До історії становлення музейної справи в Борисполі у 20-х роках» та Людмила Тоцька з доповіддю «Вклад родини Чикаленків у культурно-просвітницький процес періоду української державності 1918 – 1919 рр.»; секція №2 («Українська революція (1917): причини, наслідки, уроки», керівник Володимир Литвин, секретар Ярослав Костін) – заступник директора Володимир Литвин з доповіддю «Відомі земляки-бориспільці в суспільно-політичному резистансі Української революції» та старший науковий працівник Ярослав Костін з доповіддю «Антибільшовицький опір на Бориспільщині»; секція №3 («Методичне підґрунтя висвітлення проблем історичного розвитку та державотворення України 1917 – 1921 років», керівник Ніна Ковадло, секретар Тетяна Котенко) – екскурсовод музею Тетяна Котенко з доповіддю «Віхи української революції в контексті методичної імпрези».
З цими та іншими доповідями, що буди зроблені на конференції, можна буде ознайомитися у Збірнику матеріалів конференції, що вже готується до друку.
Окрім власне самої конференції, у місті пройшли заходи у її рамках: з 23 березня по 9 квітня у музеї триває фотодокументальна виставка «Народна війна», що наочно ілюструє питання, висвітлені у доповідях учасників, 27 березня Муніципальний театр Бориспільської міської ради представив прем’єру вистави за книгою Галини Кирпи «Мій тато став зіркою», присвячену подіям Революції Гідності, а 31 березня відбулися урочистості з нагоди сторіччя Вільного козацтва за участі представників історичного клубу «Холодний Яр».
За підсумками Х ювілейної краєзнавчої конференції робота з дослідження цього історичного періоду буде активізована. Вже до кінця цього року має постати пам’ятний знак учасникам антибільшовицької боротьби, а Муніципальний театр може отримати назву «Березіль».

_________
Ярослав Костін,
старший науковий працівник Бориспільського музею
фото автора