Вже за кілька тижнів адміністративний поділ України зазнає суттєвих змін. Власне, зміни вже формально відбулися – ще у липні Верховна рада ліквідувала старі райони і створила нові, але повноцінно новий адмінподіл запрацює з набранням повноважень новообраними на недільних виборах радами. Зміни відбудуться на рівні громад і районів – вони будуть укрупнені. Бориспільський район і місто Бориспіль тут не стануть винятком.
Бориспільський район утворено разом з іншими районами 7 березня 1923 року з частини Переяславського повіту Київської губернії (ліквідовані цим же рішенням Бориспільська, Іванківська та Сулимівська волості). Складався район із таких сільрад: 
Бориспільська (село Бориспіль з хуторами), 
Великоолександрівська (село Велика Олександрівка з хуторами), 
Великостарицька (село Велика Стариця, хутір Григорівка), 
Вишенська (село Вишеньки), 
Гнідинська (село Гнідин), 
Горобіївська (село Горобіївка з хуторами), 
Гірська (Гірські хутори), 
Іванківська) село Іванків з хуторами), 
Кучаківська (село Кучаків з хуторами), 
Лебединська (село Лебедин з хуторами), 
Мартусівська (село Мартусівка з хуторами), 
Нестерівська (село Нестерівка, хутір Лозівка), 
Перегудівська (село Перегуди з хуторами), 
Ревненська (село Ревне), 
Сеньківська (село Сеньківка та Прусів хутір) – 
усього  15 сільрад, що об’єднували 14 сіл та 41 хуторів. Тоді ж було утворено проміжні між губерніями і районами одиниці – округи. Відтак Бориспільський район входив до складу Київської округи Київської губернії.

Губернії були ліквідовані у 1925 році. Округи стали адмінодиницями першого рівня. 
За переписом 1926 року населення Бориспільського району – 32 910 осіб.
У 1927 до складу Бориспільського району увійшли сільради розформованого Рогозівського району:
Рогозівська (село Рогозів з хуторами),
Вороньківська (село Вороньків з хуторами),
Глибоцька (село Глибоке),
Жереб’ятинська (село Жереб’ятин),
Кіловська (село Кілов),
Любарецька (село Любарці з хутором Березнячка),
Процівська (село Проців, село Сальків, село Софіївка, хутір Кудри),
Сошниківська (село Сошників з хуторами),
Старинська (село Старе з хуторами)
з населенням 30898 осіб відповідно до перепису. Тож у Бориспільському районі стало 24 сільради з 25 селами та 52 хуторами.

У 1930 році округи були ліквідовані, а у лютому 1932 році утворені області. Бориспільський район став одним з 98 районів Київської області.
4 квітня 1937 року до складу Бориспільського району з приміської зони Київської міської ради передано Бортницьку сільраду з селом Бортничі. Та вже 20 червня того ж року її передано до складу Броварського району, а 11 лютого 1941 – знову до Бориспільського.

10 серпня 1954 року відповідно до указу Президії ВР УРСР відбулося укрупнення сільрад. У Бориспільському районі були об’єднані:
Мартусівська і Ревненська – у Мартусівську,
Гірська, Малоолександрівська та Великоолександрівська – у Великоолександрівську,
Перегудівська та Горобіївська – у Горобіївську,
Великостарицька та Сеньківська – у Сеньківську.
30 грудня 1956 року селище міського типу Бориспіль Бориспільського району віднесене до категорії міст.
За уточненим переліком, на 1958 рік Бориспільський район складався з 1 міської та 19 сільських рад, що об’єднували 38 населених пунктів.
30 березня до цього переліку додалася ще Рудяківська сільрада (села Рудяків і Бір), передана зі складу Ржищівського району.
16 квітня 1960 року до складу Сеньківської сільради увійшли села ліквідованої Горобіївської сільради, Бориспільській міській раді підпорядковані села ліквідованої Нестерівської сільської ради.

30 грудня 1962 року вийшов указ про укрупнення районів. До складу Бориспільського району увійшли сільради Броварського району, який ліквідовувався: Бобрицька, Богданівська, Великодимерська, Гоголівська, Жердівська, Заворицька, Зазим’янська, Калитянська, Княжицька, Красилівська, Літківська, Мокрецька, Плосківська, Погребівська, Пухівська, Рожнівська, Руднянська, Русанівська, Світильнянська, Семиполківська, Требухівська і Троєщинська (22 сільради, 41 нас. пункт). При цьому місто Бровари стало містом обласного підпорядкування і не увійшло до складу району. 1 червня 1963 Літочківська сільрада Києво-Святошинського району передана до складу Бориспільського району, а 17 серпня того ж року вона була приєднана до Літківської сільської ради.

4 січня 1965 року відбулося розукрупнення районів. Серед інших було відновлено Броварський район у попередньому складі. У складі Бориспільського району залишилося 20 одиниць: місто Бориспіль, Бортницька, Великоолександрівська, Вишеньківська, Вороньківська, Глибоцька, Гнідинська, Дударківська, Іванківська, Кийлівська, Кіровська, Любарецька, Мартусівська, Процівська, Рогозівська, Рудяківська, Сеньківська, Сошниківська, Старівська, а також переведена зі складу Кагарлицького  району Гусинцівська сільрада. 
3 квітня 1965 року село Кальне Гребенівської сільради Кагарлицького району було передане до складу Бориспільського району з підпорядкуванням Рудяківській сільраді.
10 березня 1966 року територія аеропорту «Бориспіль» увійшла в межі міста Борисполя, а село Головурів передане з підпорядкування Вороньківської сільради до Кийлівської. Кийлівська сільрада перейменована на Головурівську з перенесенням центру.
27 червня 1969 року на території Бориспільського району утворено села Щасливе та Проліски (до цього поселення радгоспу «Бортничі»), Мирне, Васильки та Малі Єрківці (до цього поселення Старівської птахофабрики) і підпорядковані відповідно Бортницькій і Старівській сільрадам.
26 січня 1971 року утворено Гірську сільську раду у складі сіл Гора і Щасливе, та Мирненську сільську раду у складі сіл Мирне, Васильки, Малі Єрківці. Село Проліски було передане до Великоолександрівської сільської ради. У зв’язку із затопленням водами Канівського водосховища з облікових даних було виключено села Гусинці, Кальне і Рудяки; Гусинцівська і Рудяківська сільради ліквідовані; село Бір передано Головурівській сільраді.

16 вересня 1974 року з Баришівського у Бориспільський район передано Сулимівську сільську раду з селами Сулимівка і Мала Стариця.

3 березня 1975 року місто Бориспіль виведене зі складу району і віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. 

24 травня 1976 року центр Мартусівської сільради перенесено у с. Ревне і рада перейменована у Ревненську.

10 квітня 1978 року Сулимівську сільраду приєднано до Кіровської сільради.

20 серпня 1984 року село Васильки Мирненської сільради передане у підпорядкування Старівській сільраді.

21 жовтня 1985 року село Бір Головурівської сільради виключене з облікових даних.

3 березня 1987 року утворено Щасливську сільську раду у складі сіл Щасливе і Проліски.

21 грудня 1987 року село Бортничі віднесено до категорії селищ міського типу, відповідна рада стала селищною. Та менш як за рік, 26 серпня 1988 воно було включено в межу міста Києва, а раду ліквідовано.

7 липня 1992 року відновлено два населені пункти, раніше включені до складу інших: село Петровське Вишеньківської сільради та село Чубинське Великоолександрівської.

5 квітня 2000 року утворено Мартусівську сільську раду.

7 березня 2002 року села Лозівка і Нестерівка Бориспільської міської ради включені у межу міста Бориспіль і ліквідовані як окремі населені пункти.

4 лютого 2016 року на виконання «закону про декомунізацію» перейменовано 3 населені пункти: село Кірове – на село Кучаків , село Жовтневе – на село Жереб’ятин, село Ленінівка – на село Затишне, а 17 березня село Петровське – на село Петропавлівське. 11 квітня того ж року Кіровська сільська рада перейменована на Кучаківську.
Станом на момент ліквідації 17 липня 2020 року до складу Бориспільського району входило 20 сільських рад, що об’єднують 43 населені пункти (усі – села):

• Великоолександрівська (Велика Олександрівка, Мала Олександрівка, Безуглівка, Чубинське, Проліски),
• Вишеньківська (Вишеньки, Петропавлівське),
• Вороньківська (Вороньків, Жереб’ятин),
• Гірська (Гора, Щасливе),
• Глибоцька (Глибоке, Городище),
• Гнідинська (Гнідин),
• Головурівська (Головурів, Кийлів),
• Дударківська (Дударків, Займище),
• Іванківська (Іванків),
• Кучаківська (Кучаків, Артемівка, Лебедин),
• Любарецька (Любарці, Тарасівка),
• Мартусівська (Мартусівка),
• Мирненська (Мирне, Малі Єрківці),
• Процівська (Проців),
• Ревненська (Ревне, Затишне),
• Рогозівська (Рогозів, Кириївщина),
• Сеньківська (Сеньківка, Андріївка, Велика Стариця, Горобіївка, Григорівка, Перегуди)
• Сошниківська (Сошників)
• Старівська (Старе, Васильки)
• Сулимівська (Сулимівка, Мала Стариця)

У 2015 році розпочалася адміністративна реформа, у ході якої заплановане укрупнення адміністративних одиниць та передача низви повноважень на рівень громади.
Початково на території Бориспільського району було заплановане утворення двох великих громад – Бориспільської та Рогозівської (у пізніших редакціях Мирненської). З урахуванням думки мешканців у травні 2020 року визначено новий план об’єднання, згідно з яким на території Бориспільського району буде 5 громад: Золочівська (у яку об’єднаються Вишеньківська та Гнідинська сільські ради), Пристолична (Щасливська, Великоолександрівська, Дударківська), Гірська (Гірська, Ревненська, Мартусівська), Бориспільська (Бориспільська, Іванківська, Любарецька, Рогозівська, Кучаківська, Сеньківська) і Вороньківська (Вороньківська, Процівська Головурівська, Сошниківська, Старівська, Мирненська сільські ради). Наразі жодна з названих громад фактично не утворена.

Другим етапом реформи є укрупнення районів. З нашої точки зору цікавим є влаштування усієї Лівобережної Київщини. Початково планувалося утворення укрупнених Бориспільського та Переяславського районів. До першого мали увійти Бориспільський та Броварський райони, міста Бориспіль і Бровари. Та 17 липня 2020 року Верховна Рада утворила райони по-іншому, роблячи мапу цього краю вельми строкатою. Так, новий Бориспільський район включатиме території нинішніх Бориспільського, Переяслав-Хмельницького і Яготинського районів, міст Борисполя і Переяслава. На цій території відбулося, відбувається чи відбудеться утворення таких громад: Бориспільської, Вороньківської, Гірської, Дівичківської, Золочівської, Переяславської, Пристоличної, Студениківської, Ташанської, Циблівської та Яготинської. Місцеві вибори, голосування з яких відбудеться цієї неділі, проходять вже на новій територіальній основі. Так, мешканці Переяслава, Яготина і Борисполя обиратимуть в одному з чотирьох бюлетенів депутатів Бориспільської районної ради.