14 жовтня відзначається також день Сеньківського старостинського округу. Розташований він у північній частині території Бориспільської громади і є найбільшим у ній за кількістю населених пунктів, що входять до його складу – 6 сіл: Сеньківка, Андріївка, Велика Стариця, Горобіївка, Григорівка, Перегуди. До утворення громади ці села були підпорядковані Сеньківській сільській раді.

Принаймні південна частина округу була заселена ще до писемних часів. На південь від Сеньківки в урочищах Хрещата, Вовківня та Перевалень розташовані групи курганів, що досліджувались у 1926-1927 роках. Серед них – 17 курганів скіфської доби. На поверхні поля, а також у насипах багатьох курганів були знайдено уламки посуду доби міді (VI – III тис. до н.е.).

Перші згадки про населені пункти, що нині входять до округу – Велику Старицю (Старицю), Перегуди та Сеньківку – датуються XVII століттям. На той час ця територія належала до Бориспільського староства та перебувала у володіння старшинського роду Сулим. Назви їх виводяться або від імен чи прізвищ засновників (Сеньківка, Перегуди), або від особливостей ландшафту (Стариця – колишнє русло ріки). За козацьким устроєм ця територія спочатку належала до Бориспільської сотні Переяславського полку (пізніше Київського), а в другій половині XVIII ст. – Гоголівської сотні Київського полку. Окрім роду Сулим, селами володіли Київський дівочий Печерський монастир (Сулимівка), рід Дараганів (Перегуди).

Пізніше села належали до Остерського повіту Київського намісництва, після того – Переяславського повіту Полтавської губернії, за винятком села Перегуд, яке залишилося в Остерському повіті, але вже Чернігівської губернії. За даними на 1659 рік: Сеньківка складалася з 131 двору, населення 798 чол., Велика Стариця відповідно 130 і 855, Перегуди 28 і 181. У Сеньківці і Великій Стариці діяли православні церкви. У Сеньківці у той час діяла церковно-пафіяльна школа. 

Після початку більшовицької окупації майже у всіх селах утворені сільради. Цим періодом датуються перші згадки про села Андріївка (Прусів хутір), Горобіївка і Григорівка.  У 1923 році утворені райони. На 1924 рік село Перегуди з хутором Бета входили до складу Гоголівського району, утворюючи сільраду, решта сіл – Бориспільського (сільради Великостарицька, Горобіївська, Сеньківська). Сільради були об’єднані у 1954 році. За переписом 1926 року, населення сіл майбутнього округу становило 4997 осіб (Андріївка 24, Горобіївські хутори 651, Григорівка 6, Велика Стариця 1721, Сеньківка 2051, Перегуди з хуторами – вже Бориспільського району – 544).

Села значно постраждали під час Голодомору, проте вдалося встановити імена трохи більше сотні загиблих внаслідок голоду. Сотні селян були піддані репресіям за участь у антибільшовицькій боротьбі та за різними надуманими звинуваченнями. Під час німецько-радянської війни територія округу протягом двох років перебувала під окупацією нацистами. Сотні мешканців сіл загинули на фронтах, вивезені до Німеччини, страчені нацистами. Уродженець Великої Стариці Микита Стасюк був відзначений званням Героя Радянського Союзу, але з війни так і не повернувся. Багато будівель було знищено.

Наприкінці ХХ століття населення сіл складало понад 2600 жителів, найбільшими селами залишалися Сеньківка і Велика Стариця. У Сеньківці діяли середня школа (зараз Сеньківський ліцей), будинок культури, бібліотека, лікарня, клубні заклади у Горобіївці та Перегудах тощо.