Герб міста Борисполя затверджений рішенням міської ради 24 лютого 2005 року. Розмішений на фоні стилізованого щита з датою у нижній частині: 1015 — рік першої літописної згадки про місто (вбивство князя Бориса). Малиновий колір щита вказує на те, що Бориспіль був козацьким містечком. На щиті частина міського муру з брамою у верхній частині бійниці — символ оборонного призначення муру, нижня обрамлена ковилою та колосками. Неоголений меч, обвитий ковилою, символізує зброю, яка довгий час не використовувалась – що місто є мирне, але в разі загрози буде оборонятися. Хлібні колоски вказують на основне заняття місцевих жителів — землеробство. Літак, що вилітає з міської брами у жовтому і блакитному кольорах — символ повітряних воріт держави. Над міською стіною елемент древнього храму – символу духовного відродження та належності жителів міста до християнською. Контури міського муру і щита обрамлені золотом — символом достатку.

Прийняттю герба передував конкурс, оголошений у березні 1999 року. На нього було подано 20 робіт кількох авторів. Наймолодший з них – десятикласник Старинської ЗОШ Володимир Черпак. Журі конкурсу відзначило чотири ескізи – авторства Юрія Новохатька, Івана Величка, Віталія Заприводи та Євгена Касьянова.

Зрештою, переможцем було обрено проєкт Юрія Новохатька, що й став міським гербом. Цікаво, що автор передбачав створення малого і великого герба – елементами великого мали стати також герби сільських рад району, хоч на момент проведення конкурсу місто вже існувало окремо від району. Герб і прапор міста були затверджені Статутом територіальної громади у 2005 році.



То був вже не перший конкурс на проєкт міського герба. Раніше подібний конкурс оголошувався ще у пізні 80-і. Тоді участь взяли 6 авторів, що представили по одному ескізу: Ю. Н. Новохатько, С. П. Романюк, В. М. Савін, Н. Ф. Євтух, Г. Й. Жигалко. Тоді комісія присудила перше місце Юрію Новохатьку, однак мала істотне зауваження – недостатнє висвітлення історії міста. Спільним для майже всіх поданих ескізів комісія відзначила форму (давньослов’янський щит), кольори (голубий і червоний – як барви прапора УРСР) та символіку (аерофлот та сільське господарство). Юрію Новохатьку тоді доручили доопрацювати власний проєкт, але «Союз нєрушимий» вже тріщав по швах, і місто й надалі залишалося без герба.

Та у давно минулі часи Бориспіль мав свою символіку. В архівах зберігся щонайменше один документ із печаткою бориспільської ратуші XVII століття, коли містечко мало Магдебурзьке право. На печатці було зображення святого Станіслава. Цей же святий – на міському гербі 1742 року.
Пізніше, за 1769 рік маємо зображення іншого герба. Його було виявлено на печатці місцевої сотенної канцелярії. Герб на цій печатці має такий вигляд: у бароковому візерунчастому картуші — рука, що виходить із хмари й тримає якір. За традицією християнської емблематики — це алегорія надії на Бога (якір — символ надії; рука, що виходить із хмари — Божої сили).



Ярослав Костін, заступник директора з наукової роботи