До 95-річчя початку археологічних досліджень Борисполя

Опубліковано 25.09.2020 о 14:43 | Переглядів: 77

Цього року минає 95 років з часу перших цілеспрямованих археологічних досліджень у Борисполі. З 3 по 26 вересня 1925 року у містечку працювала Бориспільська експедиція Всеукраїнського археологічного комітету (ВУАК). Її було утворено з ініціативи ученого секретаря археологічної та мистецтвознавчої секції ВУАКу Валерії Козловської та за підтримки місцевого виконкому та міжспілковим профоб’єднанням, які знайшли необхідні кошти та робочі руки. До складу експедиції увійшли В. Козловська, В. Ляскоронський, М. Ткаченко та В. Данилевич. У звіті В. Козловської зазначені три локації, де працювали дослідники: «горóд Котовича» на розі вулиць Гришинської та Верхній Вал, місце біля найстарішої церкви – Борисоглібської, та «Могила «Шуть» на східному краї м. Боришполя, на старому кладовищу». У звіті зазначені причини, які зумовили проведення розкопок – знахідки кісток, та з метою знайти центр поселення княжої доби. Було зазначено, що на «городі Котовича» було виявлено сліди кладовища XVIII ст. та поодинокі знахідки руського періоду, а біля церкви виявлено культурний шар козацької доби та поруйнований – княжих часів. В одній із траншей, закладеній у Михайлівському провулку, на глибині 2,45 м було виявлено сліди пожежі і залишки фундаменту якоїсь будівлі, складені з великих каменів червоного піщаника. Щодо могили Шуть (або Шутя), яку локалізують біля Бежівського кладовища, зазначено, що могила скоріше за все енеолітичної доби, давнє поховання зруйноване, але були знайдені «цікаві з боку побуту» поховання першої половини XIX століття.
В. Ляскоронський, який проводив історико-топографічні дослідження, звітував про складення плану і визначення розмірів городища (званого серед місцевих мешканців Валом), зібрав свідчення бориспільців про вигляд і функції городища, про князів Бориса Володимировача та Володимира Мономаха, про раніші археологічні знахідки, зібрані відомості з топографії, гідрографії, а також етнографії.

Також минає 70 років з часу проведення розкопок у Борисполі Київською експедицією Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом Михайла Каргера. Ці розкопки також мали розвідувальний характер. І хоча на час їх проведення (серпень 1950 року) Борисоглібська, як і інші храми центру Борисполя, була зруйнована, проведення досліджень було ускладнене через значний шар будівельного сміття.
На місці церкви було виявлені дуже погано збережені залишки давнього храму. Частково руйнування були завдані закладення фундаментів пізніших споруд – Борисоглібської церкви. Через це було досягнуто висновку про неможливість відновлення плану давнього храму. Практично всі частини його знаходилися у периметрі останньої церкви на цьому місці. І навіть попри те, що структура була порушена, цінність залишків все одно значна. Адже були знайдені блоки розбитої кам’яної фундаментної кладки, що була складена з піщаника сірого або бурого кольору, уламки цегли кількох видів, з якої, очевидно, складалися стіни, фрагменти шиферних плиток, якими була покрита підлога, уламки штукатурки з фресковим розписок, свинцевої покрівлі, що розплавилася під час сильної пожежі та круглих скляних віконних шибок. Також були виявлені уламки бронзового дзвона. На південь від руїн храму був виявлений рів, який, очевидно, відгороджував княжий двір – резиденцію Володимира Мономаха.

У подальшому мали місце поодинокі знахідки у різних частинах середмістя під час земляних робіт, пов’язаних з будівництвом споруд, прокладенням чи ремонтом комунікацій.
Лише з 2018 року міською радою стали виділятися кошти на проведення археологічних досліджень. Фахівці Інституту археології НАН України у грудні 2018 та листопаді-грудні 2019 року проводили розкопки в районі вулиці Верхній Вал, якими підтверджено наявність культурних шарів ранньомодерного часу та Середньовіччя. Очікується приїзд археологів і цієї осені.
Цього ж і наступного тижня працівниками Бориспільського музею здійснюється нагляд під час земляних робіт, здійснюваних КП «Бориспільводоканал» на території ЗОШ №1. Вже було виявлено значну кількість фрагментів кераміки ранньомодерного та середньовічного часу.

Джерела та література:
Коротке звідомлення Всекраїнського археологічного комітету за 1925 рік. – К. 1926. С. 8-9, 92-93.
Звіти до ВУАК В. Козловського та В. Ляскоронського.
Каргер М. Отчет о раскопках в Борисполе 1950 г.


Ярослав Костін,
заступник директора з наукової роботи

Схожі публікації


Коментарі до публікації

Наверх