Вітаю Вас Гість
Середа
16.01.2019
03:20

ми у соцмережах

Меню сайту
Борисполю - 1000
Декомунізація
календар
«  Січень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Пошук
ПАРТНЕРИ
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Приєднуйся
Діалог з владою
  Запрошуємо до бібліотеки

для спілкування з міським головою

Щосереди з 10.00 до 12.00 громадяни міста
можуть звертатися до Бориспільського
міського голови за допомогою Skype.

Адреса бібліотеки:
м. Бориспіль
вул. Червоноармійська,6
тел.6-10-24
Головна » Архів матеріалів
Тарас Шевченко – геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі, могутнього таланту, незламного духу, яка здобула світову славу. Увібравши в себе душу українського народу, Кобзар підніс його духовну велич і красу на небачену висоту, чим збагатив увесь світ. Торкаючись серцем творів Шевченка, ми проймаємося їх ідеєю, тим самим зобов’язуємо себе до виконання поетових заповітів:
Свою Україну любіть,
Любіть її во врем’я люте,
В останню, трудную минуту
За неї Господа моліть!
Ось і в середу, 14 березня 2018 року, у відділі «Сучасний Бориспіль» Бориспільського державного історичного музею відбувся черговий захід, приурочений до 204-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка, на який були запрошені учні 6-го  класу Бориспільської ЗОШ №6.
Науковий працівник відділу Тоцька Людмила Миколаївна підготувала для всіх присутніх відповідну літературно-музичну композицію під назвою «Тарасовими шляхами…» Уже від самої назви стало зрозуміло, що зроблено акцент на подорожах Тараса Григоровича Україною (Качанівка, Прилуки, Пирятин, Переяслав, Бровари, Київ, Яготин), зокрема й територією сучасної Бориспільщини. Ведуча заходу колоритно поєднала в слайдовій презентації особисті та творчі етапи життя Т. Шевченка з його віршами.
Наприклад, поема «Сотник», вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала»), де зміст можна пов’язати і з Бориспільським краєм.
Крім того, прозвучали і пісні на вірші Т. Шевченка: «Садок вишневий коло хати», «Тече річка невеличка», які проникливо западали в серця молодого покоління.
У свою чергу школярі також прочитали кілька віршів Тараса Григоровича, поділилися своїми враженнями від почутого та побаченого, висловили думки про славетного Кобзаря.
Крім того, для учнів та вчителів була проведена працівниками відділу музею оглядова екскурсія експозиційними залами, за що присутні були дуже вдячні і побажали наснаги всьому музею в його нелегкій, але такій важливій роботі.
Тетяна Котенко,
екскурсовод Бориспільського державного історичного музею,
фото Ярослава Костіна

 

 
Переглядів: 198 | Додав: Castillas | Дата: 16.03.2018 | Коментарі (0)

Ці березневі дні в Україні традиційно позначені вшануванням імені Тараса Шевченка – 9 березня минуло 204 роки від дня його народження, а 10-го – 157 років від дня смерті. 
Тож 12 березня у Бориспільському державному історичному музеї у рамках проекту «Урок у музеї» (співпраця з навчальними закладами міста) відбувся захід «Шевченкіана у творчості Петра Верни». Присвячений він творчості нашого земляка, різьбяра по дереву Верни Петра Петровича (1876 – 1966), який, маючи подібну до Шевченкової долю, присвятив своє життя вшануванню Кобзаря. Значна, якщо не більша частина його творів – скульптурні зображення Шевченка, композиції з його творів. Усе це розповіла дев’ятикласникам Бориспільського НВК «Гімназія «Перспектива» імені Володимира Мономаха» старший науковий працівник музею Тетяна Гойда. Наприкінці заходу всі разом згадали слова «Заповіту» безсмертного Тараса Шевченка.
Ярослав Костін, фото автора
  
Переглядів: 146 | Додав: Castillas | Дата: 16.03.2018 | Коментарі (0)

2 березня, у переддень святкування Всесвітнього дня письменника, у відділі «Сучасний Бориспіль» Бориспільського державного історичного музею відбулася презентація другої поетичної збірки Миколи Федорова «Свіча любові і печалі».
Модератор заходу, заступник директора музею з наукової частини, Володимир Литвин повідав слухачам про становлення Миколи Федорова як поета, звернув увагу на його творчі досягнення і перспективи.
Далі слово мав герой творчої зустрічі Микола Федоров. Перед слухачами промайнула яскрава життєва стежина автора, представлена слайдовою презентацією та усною розповіддю. Микола Федоров поділився своїми здобутками в області юриспруденції, адже частину свого життя присвятив роботі адвоката і судді. Він кандидат юридичних наук, заслужений юрист України. Захоплюється історією, шанує красне письменство.
У 45 років вирішив спробувати власні сили в поезії. Першу збірку віршів «На берегах пам’яті» допоміг упорядкувати поет Микола Боровко, і вона побачила світ у 2016 році.
Свої творіння М. Федоров читав чуттєво і натхненно. Перед слухачами відкривався прекрасний поетичний світ його щирої душі.
До розмови долучалися усі, хто бажав підтримати автора у його творчості. Слово мали поети, М. Боровко, В. Литвин, дочка Ірина, друзі й колеги М. Федорова – М. Г. Музика, В. П. Соколова і автор цих рядків.
На останок М. Федоров подякував усім присутнім за щирі побажання й подарував примірники поетичної збірки «Свіча любові і печалі»
Людмила Тоцька, 
старший науковий співробітник Бориспільського
 державного історичного музею,
фото Ярослава Костіна

 
    
Переглядів: 267 | Додав: Castillas | Дата: 05.03.2018 | Коментарі (0)

Тетяна Гойда
У рік 75-річчя вигнання нацистських окупантів з території Бориспільщини публікуємо статті про наших земляків, які потом і кров'ю здобували перемогу над нацизмом.
70 років тому (1948) звання Героя Радянського Союзу присвоєно Павкіну Івану Михайловичу.
Народився 1 березня 1920 року у селі Дубровому Вишнєволоцького району Калінінської (нині Тверської) області у селянській родині. З десяти років жив і навчався у Вишньому Волочку. Після школи (закінчив 7 класів) працював в універмазі продавцем, одночасно навчався в аероклубі. «Країна в ті роки вирішувала грандіозне завдання по підготовці 100 тисяч льотчиків, – читаємо в одному з видань. – Курсанти аероклубів становили резерв цих ста тисяч».
У Червоній армії І. Павкін – з 1938 року, коли вступив до 8-ої Одеської авіаційної Школи льотчиків. Після закінчення Школи проходив службу у 125-му швидкісному полку бомбардувальної авіації Білоруського військового округу пілотом літака СБ.
З перших днів німецько-радянської війни – на фронті. Брав участь у боях в перший же день війни, й у першому ж бойововому вильоті після успішного бомбардування аеродрому Сувалки літак І. Павкіна був підбитий. Неймовірними зусиллями йому вдалося посадити машину на своїй території, врятувати її. У складі 125-го (з 1943 – 15-го гвардійського) полку 14-ої авіаційної дивізії 4-го корпусу 2-ої повітряної армії він пройшов свій нелегкий бойовий шлях. Кілька разів його літак зазнавав ушкоджень в боях, проте екіпаж знову й знову був готовий виконувати бойові завдання.
У вересні 1941 року полк, отримавши нові бомбардувальники ПЕ-2, прибув під Ленінград (н. Санкт-Петербург). На Ленінградському фронті І. Павкін у складі полку брав участь у найскладніших операціях. За 4 місяці він здійснив більше 70 бойових вильотів (жодного разу не був поранений чи збитий). Тоді отримав свої перші бойові нагороди – орден Леніна та орден Червоного прапора.
У серпні 1942 року, після переформування й отримання нової техніки, полк знову вступає у бойові дії в складі 22-ої бомбардувальної дивізії. Екіпаж І. Павкіна на важкому бомбардувальнику В-25 здійснив більше 200 бойових вильотів, виконував найвідповідальніші завдання: в боях на Курській дузі, при звільненні Криму. Ескадрилья І. Павкіна першою почала складні нічні польоти над морем для знищення важливих ворожих об’єктів військово-морських портів Констанци і Севастополя.
Польоти тривали по 8-10 годин, адже бомбардувальники далекої дії здійснювали польоти на відстань до 4,5 тисяч кілометрів. І. Павкін та його бойові друзі здійснювали нальоти на великі військово-промислові об’єкти у глибокому тилу Німеччини: у Берліні, Кенігсберзі, Тільзіті, Бреслау тощо.
Під час боїв на Орловсько-Курській дузі ескадрилья І. Павкіна брала участь у підриві залізничних перевезень ворога, аеродромів, також у боях по форсуванню Дніпра й звільненню Києва у 1943 році, у боях за Севастополь. У 1944-1945 роках екіпаж І. Павкіна часто виконував спецзавдання, доправляючи  партизанам Словаччини і Чехії вантажі, групи розвідників.  Найважливішими віхами його бойового шляху були Ленінград, Курськ, Смоленськ, Брянськ, Севастополь, Львів, Кишинів, Варшава.
Закінчив війну І. Павкін у Польщі командиром ескадрильї, у званні гвардії майора, здійснивши до травня 1945 року 286 бойових вильотів на бомбардування військово-промислових центрів у глибокому тилу ворога, скупчення його військ.
23 лютого 1948 року Указом Президії Верховної Ради СРСР «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками й виявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії майору Павкіну Івану Михайловичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (8311).  
Долею йому подаровано було ще чимало мирного повоєнного життя. Після перемоги продовжив службу у військовій авіації, ще 13 років віддав службі в армії, командував тією ж ескадрильєю. Навчав льотний склад польотам у складних метеорологічних умовах. У 1950 році закінчив Вищу офіцерську льотно-тактичну Школу авіації далекої дії. Продовжив службу на посаді заступника командира полку. Освоїв літаки ТУ-4, ТУ-16.
Пішов у запас 1959 року в званні підполковника. З цього року розпочав роботу в ... Читати далі »
Переглядів: 157 | Додав: Castillas | Дата: 27.02.2018 | Коментарі (0)

27 лютого у Бориспільському державному історичному музеї відбулася година спілкування «Гідний пам’яті нащадків», присвячена Герою Радянського Союзу, учаснику Другої світової війни Івану Павкіну. Днями саме виповнилося 70 років від дня присвоєння йому почесного звання за зразкове виконання бойових завдань на фронті. На цей історичний урок до музею завітали дев’ятикласники Бориспільського НВК «Гімназія «Перспектива» імені Володимира Мономаха» разом зі своєю вчителькою Надією Богуш. Від старшого наукового працівника БДІМ Тетяни Гойди вони дізналися про життєвий і бойовий шлях Івана Павкіна. 
  
Переглядів: 157 | Додав: Castillas | Дата: 27.02.2018 | Коментарі (0)

У вересні - жовтні минулого року на території урочища Сині Балки (східна околиця міста Борисполя) співробітниками Київського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини спільно з працівниками Бориспільського державного історичного музею було проведено науково-археологічні розвідки з метою виявлення наявності культурного шару та його потужності, виявлення археологічних об'єків та знахідок для надання висновку стосовно можливості проведення на даній території землерийних та будівельних робіт.
На жаль, частина території урочища вже зазнала сучасного втручання - прокладено дороги та меліоративні канали. Територія частково розпайована на ділянки, наявна забудова.
У ході досліджень було виділено три нововиявлені археологічні об'єкти, що отримали назви: багатошарове поселення "Сині Балки - І", поселення "Сині Балки - ІІ" та багатошарове поселення "Сині Балки - ІІІ"
Виявлений у шурфах та зібраний на площі пам'ятки підйомний керамічний матеріал представляє широкий хронологічний проміжок часу від ХХХ-ХХІІІ століть до нашої ери (рубіж енеоліту - доби ранньої бронзи) до ХІ-ХІІІ століть нашої ери (давньоруська доба), включаючи і трипільську культуру (софіївський тип), епоху бронзи, ранній залізний вік, черняхівську культуру.
Відповідно до наказу Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації від 24 листопада 2017 року №85/01-07 усі три нововиявлені об'єкти археології занесені до Переліку об'єктів культурної спадщини.
_______
підготував Ярослав Костін на основі Наукового звіту про археологічні розвідки в м. Бориспіль ... у 2017 році
Переглядів: 161 | Додав: Castillas | Дата: 23.02.2018 | Коментарі (0)

Година-лекція «Шукаючи Європу, ми знайшли Україну», проведена у відділі «Сучасний Бориспіль» Бориспільського державного історичного музею 22 лютого, перенесла присутніх до подій, що сталися у листопаді 2013 – лютому 2014 років.
Слухачами були учні 9 класу НВК «Ліцей «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського. Сторінка за сторінкою перед присутніми розгорталися буремні події 2014-го, представлені слайдовою презентацією і підтверджені розповіддю екскурсовода Тетяни Котенко.
Жорстока розправа над студентами, громадянський спротив Майдану, спрямований проти дій тодішньої, перші загиблі учасники протесту, герої Небесної сотні – усе це було ніби закодовано у словах безсмертного гімну нашого земляка Павла Чубинського: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» Так, козацький поклик на генетичному рівні, загострене почуття справедливості призвали багатьох патріотів до боротьби за вільну і чесну Україну.
«Проте шлях до гідного життя непростий, треба багатьом і самим змінюватися у власному сприйнятті світу, суспільних відносинах», – наголосила Тетяна Сергіївна.
Далі відбулося жваве обговорення прослуханого й переглянутого у формі запитань і відповідей. Діти зрозуміли, щоб мати краще майбутнє, треба не тільки вірити в нього, а й вчитися самим його будувати.
Людмила Тоцька, 
старший науковий співробітник Бориспільського державного історичного музею
Переглядів: 129 | Додав: Castillas | Дата: 23.02.2018 | Коментарі (0)

21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Його встановлено у 1997 році задля підтримки мов, що зникають. І хоча за останнім переписом в Україні (2001) більшість громадян визнали рідною саме українську, значна кількість людей у побуті, а часто й у публічній сфері не послуговуються мовою своїх предків, що свідчить про успішність колонізаційної політики, провадженої Москвою і Петербургом протягом трьох століть.
З нагоди Міжнародного дня рідної мови у Бориспільському державному історичному музеї відбулася година спілкування «Декомунізація буття». Темою зустрічі стало подолання наслідків російсько-комуністичного правління у топоніміці міста Борисполя. Почути, як називалися колись вулиці у місті, як і коли їх перейменовували, та що заважає остаточно розпрощатися з комуністичним минулим у цій царині завітали десятикласники ЗОШ №1 разом зі своїм класним керівником Любов’ю Рудич. Крім того, школярі оглянули виставку народного одягу з колекції Оксани Гордієць та картин Олександри Гордієць.
Ярослав Костін, фото автора

    
Переглядів: 151 | Додав: Castillas | Дата: 21.02.2018 | Коментарі (0)

18 лютого 2018 року на території Бориспільського державного історичного музею відбувся захід «Весна іде – красу несе!», організований громадською організацією «Новий Схід» та Бориспільським музеєм у рамках Проекту «Наша сила в єдності», який впроваджується Міжнародною організацією з міграції в Україні та Європейським Союзом з метою соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Зокрема, працівниками музею, членами Творчого клубу «Спілка митців Борисполя» та громадською організацією «Новий Схід», були відтворені елементи традиційного відзначення українцями Масниці (Колодія) – тижня перед Великим постом, дати якого хоч і змінюються щороку, але завжди припадають на кінець зими – початок весни (між 8-14 лютого і 14-20 березня). Крім того, відбувалися конкурси для дітей, майстер-класи, виставки виробів декоративно-вжиткового мистецтва та частування. Участь у подібних заходах є вельми корисною для української само ідентифікацій громадян, які донедавна перебували у культурно-традиційному просторі сусіднього народу.

    

    

    

Переглядів: 167 | Додав: Castillas | Дата: 19.02.2018 | Коментарі (0)

На одному подиху у відділі «Сучасний Бориспіль» Бориспільського державного історичного музею 16 лютого відбулася презентація збірки Олени Іщенко «Ковзанка в небо». Це вже третій поетичний доробок молодої поетеси, колишнього педагога, перспективного журналіста, літературознавця, члена Національної спілки журналістів України, секретаря Асоціації поетів-ронделістів України.
На заході молоду мисткиню представляв заступник директора музею з наукової роботи, поет, літературознавець, член Національної спілки письменників України Володимир Литвин. 
Олена розповідала, що писати вона почала давно, але вважала, що це лише проби пера. І тільки після прочитання власних творінь рідним батьком, який порадив не тримати при собі плоди творчої праці, а дарувати людям, вона зважилася розкрити таємницю своєї поетичної майстерні.
Своїми наставниками й натхненниками на стежині літературної творчості Олена вважає Миколу Боровка й Володимира Барну, літературним критиком – Володимира Литвина. Завдячуючи цим людям, відбувалося її становлення як поетеси.
На заході лунала щира, душевна сповідь талановитої поетеси, перелита у віршовані рядки: «Поезія – сонячний зайчик // Любові небес до землі…», «Маестро життя і любові // Як мало лишається ВАС…», «Взялася ніч за зоряного клунка, // У спрагле небо вкинула красу…»
До слова долучалися поет Микола Боровко, прозаїк Людмила Тоцька, мама поетеси Лариса Іщенко, найкраща подруга Алла, класний керівник В. А. Свентицька та інші бажаючі.
Усі зійшлися на думці, що світ поезії Олени Іщенко справді самобутній, загадковий, дивовижний. Виступаючі побажали авторці творчого злету, визнання справжніми поціновувачами слова і, звичайно, здійснення своїх задумів і мрій. 
Людмила Тоцька,
старший науковий співробітник 
Бориспільського  державного історичного музею
Фото Тетяни Підгурської

 





Переглядів: 130 | Додав: Castillas | Дата: 19.02.2018 | Коментарі (0)

« 1 2 3 4 ... 46 47 »