Вітаю Вас Гість
Середа
14.11.2018
23:28

ми у соцмережах

Меню сайту
Борисполю - 1000
Декомунізація
календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Пошук
ПАРТНЕРИ
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Приєднуйся
Діалог з владою
  Запрошуємо до бібліотеки

для спілкування з міським головою

Щосереди з 10.00 до 12.00 громадяни міста
можуть звертатися до Бориспільського
міського голови за допомогою Skype.

Адреса бібліотеки:
м. Бориспіль
вул. Червоноармійська,6
тел.6-10-24
Головна » 2014 » Листопад » 21

У 2014 році, у 81-і роковини найстрашнішого Голодомору, Україна, вшановуючи мільйони його жертв, особливо згадує про тих, хто не міг мовчки коритися злочинним діям тоталітарного режиму. Тих, хто повстав, захищаючи власне майно, власне життя, власну гідність. Саме у рік кривавої боротьби за власну свободу і незалежність українці змогли оцінити подвиг тисяч здебільшого невідомих селян, які боролися з режимом. Національні пам’ятні заходи цьогоріч відбуваються під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-му — непереможні сьогодні!». У місті Борисполі також знаходилися ті, хто чинив спротив колективізації

Цими днями Україна вшановує пам’ять мільйонів безневинних жертв голодоморів – 1921-23 рр., 1932-33 рр. та 1946-47 рр. Тривалий час про це страшне лихо не дозволялося відкрито говорити, тема голоду заборонялася, бо саме нагадування про нього автоматично ставило питання: чому виник такий страшний голод?
І навіть після того, коли ця тема перестала бути табуйованою, коли почалися дослідження голодоморів, деякі дослідники стверджували, що «містам та селищам у переважній більшості вдалося уникнути голоду» (з документу спеціальної міжнародної комісії Конгресу США з виявлення голоду 1932-1933 рр. в Україні). Однак це зовсім не так.
У Борисполі, де серед населення переважали хлібороби, також пухли і помирали від голоду. Голодна біда нашого міста – маленька частина тої великої Біди, яку пережила Україна.
Жодних офіційних даних про смертність у Борисполі у роки голодоморів не збереглося. Однак зі свідчень очевидців відомо, що наймасштабнішим за кількістю жертв було голодомор 1932-1933 років, визнаний на міжнародному рівні геноцидом українського народу.
Тепер вже остаточно зрозуміло, що виник голод тому, що був застосований державою як каральний захід. Терор голодом був одним із засобів утвердження колгоспного ладу, причому не першим. Першим було розкуркулення. Починаючи з 1929 року, сталінська держава розправилася з сотнями тисяч найбільш заможних селян, щоб змусити мільйони менш заможних, аж до бідняків, вступити в колгоспи. Розкуркулювали навіть бідняків, якщо вони висловлювалися проти колгоспів, оголошуючи їх «підкуркульниками».
Селяни не хотіли коритися владі. Дослідник цього періоду П. Бачинський пише про те, як проводилася колективізація у Бориспільському районі (стаття «Реабілітовані історією» у газеті «Київська правда» від 28 липня 1994 року): «У Борисполі натовп селян до 500 чоловік вирішив не допустити виселення... розкуркулених. Селяни виставили охорону біля куркульських дворів, побили комсомольців і члена районного партійного комітету, влаштували мітинг, на якому різко висловлювалися проти примусової колективізації і розкуркулення. Лише за допомогою військ ДПУ і загону міліції селян розігна¬ли, арештували при цьому 25 чоловік, в тому числі місцевого священика».
Найбільш активний опір чинили жінки. Бориспільські старожили згадують, що жінки кинулися бити комнезамівців та активістів, які бешкетували, грабували майно приречених на заслання, захоплювали їхні хати. Міська влада нічого не могла вдіяти, тому на придушення «бабського бунту» довелося викликати з Києва триста кінних міліціонерів, які розігнали жінок по хатах. У місті було встановлено комендантську годину. Найбільш активних «бунтівників» заарештували. Зрозуміло, що такий опір не міг залишитися непокараним.

Почалася хлібозаготівля. З колективної комори вивезли все зерно, забрали все і в господарствах, які не були членами ТОЗу, але план хлібозаготівель не виконали, план був нереальний, надзвичайно важкий. В урядових постановах того часу йшлося про штрафи картоплею і м'ясом, якщо у селян не знаходили хліба. Але на практиці надзвичайна заготівельна комісія В. Молотова, яка працювала в Україні у листопаді-грудні 1932 року, відбирала все, на селянському подвір'ї не залишалося нічого. Організовані штурмові бригади з трьох-п'яти осіб почали забирати в селян зерно, яке вони отримали на трудодні. «Люди просились, не давали, плакали старі й діти, не допомогло, силою забрали все до зернини. Діялось щось незбагненне» (зі спогадів). До лютого 1933 року люди ще трималися, а тоді почалося страшне – голодна смерть. Масова смерть розійшлася весною та влітку тридцять третього. Якими словами можна описати мучеництво України 1933-го року, що поклала в сиру землю сім з половиною мільйонів своїх синів і доньок? Голодомор замахнувся на майбутнє нації: третина умертвлених голодом – діти, які не народили нащадків, не дали потомства», – сказано в Книзі-Меморіалі «Голод 33-го».
На ... Читати далі »

Переглядів: 834 | Додав: Вітер | Дата: 21.11.2014 | Коментарі (0)

З 17 по 21 листопада 2014 року у Бориспільському державному історичному музеї проходив тиждень пам’яті жертв голодоморів. В уроках пам’яті взяло участь майже півтисячі учнів загальноосвітніх закладів міста (5 – 11 класи ЗОШ №№ 3, 5, 6, 7, 8 та НВК «Гімназія «Перспектива»). Школярі ознайомилися з постійною експозицією музею, оглянули фотодокументальну виставку «Забуттю не підлягає», послухали розповідь про перебіг Голодомору 1932 – 1933 років на Бориспільщині, переглянули документальні фільми, де йшлося про масштаби, технологію втілення одного з найбільших злочинів в історії людства. Дехто з учнів ділився почутою від старших, чи прочитаною інформацію про голод у конкретних родинах, селах, країні.
Залишається сподіватись, що почута, побачена, чи переосмислена інформація допоможе цьому поколінню, яке за кілька років буде творити історію України, орієнтуватись у минулому і сучасному світі, цінувати українську державність і соборність.

     

Переглядів: 612 | Додав: Вітер | Дата: 21.11.2014 | Коментарі (0)