Вітаю Вас Гість
Середа
23.08.2017
06:13

ми у соцмережах

Меню сайту
Борисполю - 1000
Декомунізація
календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Пошук
ПАРТНЕРИ
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Приєднуйся
Діалог з владою
  Запрошуємо до бібліотеки

для спілкування з міським головою

Щосереди з 10.00 до 12.00 громадяни міста
можуть звертатися до Бориспільського
міського голови за допомогою Skype.

Адреса бібліотеки:
м. Бориспіль
вул. Червоноармійська,6
тел.6-10-24
Ярослав Костін,
старший науковий працівник
Бориспільського державного
історичного музею
 
Декомунізуючи Маркса
 
Минуло вже більше трьох місяців з часу набуття чинності Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», що зобов’язує, зокрема, у шестимісячний термін позбутися усіх назв, пов’язаних з комуністичною ідеологією та її діячами. По всій країні йде процес пошуку нових назв для деяких міст, селищ, сіл, вулиць, провулків і площ.
Не є винятком і Бориспіль. 8 червня 2015 року відбулося чергове засідання топонімічної комісії, що діє при Бориспільській міській раді. До порядку денного було включене питання про підготовку пакету документів на перейменування вулиць відповідно до Закону. Членами комісії було узгоджено остаточний перелік вулиць, що підлягають перейменуванню, до якого було включено 52 назви. Також було прийнято рішення надати цей перелік разом із запропонованими новими назвами вулиць та довідками по них (особи, події, явища) для публікації у ЗМІ.
У ході обговорення було запропоновано узгодити цей перелік зі списком назв, які Український інститут національної пам’яті рекомендує замінити (У методичному посібнику «Як перейменувати вулицю» опубліковані біографічні довідки про окремих осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації Голодомору та політичних репресій, чиї імена використані у назвах вулиць та інших топонімів в Україні.
З 52 назв, які топонімічна комісія рекомендує замінити, лише 22 представлені у методичних матеріалах УІНН. Що ж до решти, то Бориспільський міськвиконком надіслав запит до Українського інституту національної пам’яті стосовно доцільності їх заміни. Щоправда, такі назви як «Ворошилова», «Дзержинського», «Димітрова», «Якіра» вже наявні у згаданій публікації Інституту національної пам’яті, однак вони теж присутні у запиті міськвиконкому (всього там 29 назв). І лише 5 назв сумнівів не викликали. Це «Комінтерну», «Комсомольська», «Комуністична», «Ленінського Комсомолу» та «Червоноармійська».
 27 липня 2015 року Інститут надав свою відповідь (лист № 01/854 за підписом в.о. голови УІНН В. Тиліщака) з роз’ясненнями щодо назв відповідно до запиту виконавчого комітету Бориспільської міської ради.
№ з/п Назва у запиті міськвиконкому Коментар Українського інституту національної пам’яті
1 Арсенальна назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні та більшовицьким січневим заколотом 1918 р. у Києві.
2 Бєлінського формально не підпадає під дію Закону*
3 Ворошилова Ворошилов Климент Єфремович (1881 – 1969) – особа, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні, радянський військовий та політичний діяч, Маршал Радянського Союзу (у 1925-1940 рр. – нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР, у 1953-1960 рр. – номінальний глава Радянської держави (Голова Президії Верховної Ради СРСР).
4 Горького формально не підпадає під дію Закону*
5 Дзержинського Дзержинський Фелікс Едмундович (1877 – 1926) – особа, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії, Жовтневим переворотом 1917 р. (один із керівників радянського уряду, організатор ВНК (ВЧК) (Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем).
6 Димітрова Димитров Георгій (1882 – 1949) – особа, яка причетна до діяльності комуністичної партії (у 1934 – 1943 рр. – голова Виконкому Комуністичного інтернаціоналу, у 1943-1945 рр. – завідувач відділом міжнародної (зовнішньої) політики ЦК ВКП (б)).
7 Енгельса формально не підпадає під дію Закону*
8 Жукова формально не підпадає під дію Закону*
9 Петра Запорожця формально не підпадає під дію Закону*
10 З.Космодем’янської формально не підпадає під дію Закону*
11 Красіна Красін Леонід Борисович (1870 – 1926) – особа, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії та радянських органів влади (у 1924-1926 рр. – член ЦК ВКП (б), у 1923-1925 рр. – Нарком зовнішньої торгівлі СРСР).
12 Ленінградська назва пов’язана з Леніним (псевдонім, справжнє прізвище Ульянов) Володимиром Іллічем (1870 – 1924) – особою, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівну посаду у радянських органах влади (Голова Ради Народних Комісарів СРСР).
13 П.Лумумби формально не підпадає під дію Закону*
14 Р.Люксембург формально не підпадає під дію Закону*
15 К.Маркса [назва відсутня у відповіді]
16 Московська формально не підпадає під дію Закону*
17 Невського формально не підпадає під дію Закону*
18 Панфілова Панфілов Іван Васильович (1893 – 1941) – особа, яка причетна до встановлення радянської влади (у 1918 р. – стрілець 25-ї стрілецької дивізії РСЧА), діяльності комуністичної партії та радянських органів влади (з 1920 р. – член ВКП (б), у 1938 р. – воєнний комісар Киргизької РСР).
19 Пархоменка Пархоменко Олександр Якович (1884 – 1921) – особа, яка пов’язана зі встановленням радянської влади (у 1917 р. – начальник штабу Червоної гвардії м. Луганська, у 1919 р. – начальник більшовицького гарнізону м. Харкова).
20 Степана Разіна формально не підпадає під дію Закону*
21 Героїв Революції назва пов’язана з Жовтневим переворотом 1917 р.
22 Радгоспна назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та колективізацією
23 Свердлова Свердлов Яків Михайлович (1885 – 1919) – особа, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту,  діяльності комуністичної партії та радянських органів влади (голова Всеросійського ЦВК Рад робітничих і солдатських депутатів, безпосередньо брав участь у формуванні радянських органів державної влади).
24 Суворова формально не підпадає під дію Закону*
25 Тельмана Тельман Ернест (1866-1944) – особа, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії (делегат 3-го конгресу Комінтерну).
26 Фурманова Фурманов Дмитро Андрійович (1891-1926) – особа, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії, Жовтневим переворотом 1917 р. та встановленням радянської влади (комісар 25-ї стрілецької дивізії РСЧА під час громадянської війни).
27 Кл.Цеткін Цеткін Клара (1857-1933) ) – особа, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії (засновниця комуністичної партії Німеччини, член виконкому Комінтерну).
28 Чапаєва Чапаєв Василь Іванович (1887-1919) – особа, яка причетна до встановлення радянської влади (командир 25-ї стрілецької дивізії РСЧА, що брала участь в утвердженні радянської влади).
29 Якіра Якір Йона Еммануїлович (1896-1937) ) – особа, яка причетна до встановлення радянської влади, радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу. У 1925-1937 рр. командувач військами Українського військового округу, у 1930-1934 рр. член Реввійськради СРСР, з 1936 р. член Військової ради НКО СРСР, входив до складу ЦВК УСРР, а також ЦВК СРСР.
 
У таблиці назви вказані за тим порядком, як у запиті міськвиконкому. Натомість відповідь УІНН розділена на два блоки – 16 назв, які обов’язково мусять бути замінені, оскільки підпадають під дію Закону з обґрунтуваннями щодо кожної назви, та 13 назв, поданих загальним списком, які (*) «формально не підпадають під дію Закону […], але за радянських часів їх вшанування було елементом ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму». При цьому з невідомих причин з переліку зникла назва «Карла Маркса», натомість там наявна назва «Лібкнехта» (цієї назви нема в Борисполі взагалі).
До слова, Бориспіль – не єдине місто, яке звернулося до фахівців. Так, ще раніше виконком Броварської міської ради скерував запит до Інституту історії НАН України. Відповідь експертів була опублікована на сайті міської ради. Експертна група, яка складається з наукових співробітників Інституту історії України НАН України, здійснила оцінку тодішніх найменувань вулиць міста Броварів та запропонувала перелік до перейменування. цей перелік розділено на три частини: (1) назви, обов’язкові до перейменування згідно із законом про декомунізацію, (2) назви, рекомендовані до перейменування, оскільки становлять російський / радянський колоніальний спадок (російські військові, громадські і культурні діячі, що не мають стосунку до України та її історії), (3) назви, «рекомендовані в якості резерву для заміни на майбутнє» (попри зовнішню нейтральність, містять класово-трудове ідеологічне навантаження, характерне для радянської пропаганди).
Так, назви «1 Травня», «8 Березня», «Горького», «Енгельса», «Ковпака», «Космодем’янської», «Р. Люксембург», «К. Маркса», «Матросова», «Московська», «Островського» подаються як такі, що мають бути змінені згідно Закону. Назви «Бєлінського», «Єсеніна», «Кутузова», «Ломоносова», «Мічуріна», «Некрасова», «Пушкіна», «Суворова», «Толстого», «Тургенєва» рекомендуються до заміни як частина колоніального спадку. Також визнається за необхідне змінити назву «Степана Разіна», оскільки ватажок селянської війни в Росії 17-го століття не мав жодного стосунку до України, а використовувався більшовиками і комуністами у пропаганді «класової боротьби». Багато хто скаже, що буде «перегином» перейменовувати всі об’єкти, названі на честь згаданих осіб, зокрема, російських діячів культури, чи учасників німецько-радянської війни. Але це лише рекомендація. Проте напрошується питання – чому у назвах наших вулиць увічнені імена діячів лише одного (окрім свого, звісно) народу. Чому нема імен видатних білорусів, поляків, литовців, діячів інших народів?
Прийнятий парламентом 9 квітня Закон про декомунізацію визначає чіткі критерії щодо осіб, чиї імена не мають вшановуватися у назвах вулиць, але, попри це, залишає простір для визначення ступеня причетності тих чи інших осіб до діяльності компартій чи держави СРСР. Різні історики можуть давати різні оцінки тим чи іншим особам. Згаданий Закон не виділяє якусь конкретну інституцію, яка визначає, чи підпадає конкретна особа під його дію. «Перехідні та прикінцеві положення» містять лише тезу, що перейменування здійснюється з урахуванням пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій УІНН». Інститутом національної пам’яті ще до прийняття цього Закону підготовлено рекомендації щодо перейменування, зокрема, біографії 69 осіб, причетних до боротьби проти української державності та злочинів комуністичного тоталітарного режиму. Однак там же зазначено, що цей список не є вичерпним, відтак він може бути розширений.
Топонімічна комісія при Бориспільській міській раді при формуванні переліку вулиць на перейменування врахувала ці рекомендації УІНН, але й додала сюди ті імена, які за радянських часів були елементом комуністичної пропаганди, зокрема, діячів міжнародного комуністичного руху, а також, у рамках програми деколоніалізації, імена фігурантів російської історичної міфології та частину інших назв, пов’язаних з країною-агресором. Коротка інформація, що містить мотиви перейменування кожної назви, опублікована у липні 2015 року на сторінках «Декомунізація Борисполя» у соціальних мережах.
22 вересня 2015 року відбулося засідання виконавчого комітету Бориспільської міської ради. Одним із питань, які розглядалися на цьому засідання, була організація громадського обговорення щодо перейменування вулиць і провулків у Борисполі. Однак дискусія виникла і щодо переліку вулиць, які слід перейменувати. Враховуючи попередні публікації та відповідь Інституту національної пам’яті на запит міськвиконкому, до таких, які підпадають під дію «декомунізаційного» закону, віднесено назви 39 вулиць. Доцільність заміни решти 13 назв (точніше, 12 – через загадкове зникнення «Карла Маркса»), які, за висновком УІНН, прямо не підпадають під дію Закону, обговорювалася на засіданні. Результатом дискусій стало те, що з тих 12 назв на перейменування виноситься лише 4: «Бєлінського»на честь Віссаріона Бєлінського (1811–1848) – російського революційного демократа, критика-публіциста, філософа-матеріаліста, українофоба,  «Горького»на честь Максима Горького (1868–1936) – російського радянського письменника, члена партії більшовиків, яких виступав проти українізації та права українців на свою мову та культуру, зокрема, проти перекладу своїх творів українською, «Енгельса» - на честь Фрідріха Енгельса (1820–1895) – німецького підприємця, філософа, історика, політичного діяча, одного з основоположників марксизму, першого систематизатора та видавця творів Карла Маркса, вчення якого стало основоположним для комуністичних рухів у Європі, «Жукова» на честь Георгія Жукова (1896–1974) – радянського полководця і державного діяча, який призвів до необґрунтованих масштабних втрат особового складу Червоної армії у ході Другої світової війни, особливою ж ненавистю вирізнявся до українців (у ході Київської наступальної операції мобілізовував людей з довколишніх сіл і міст Лівобережжя і кинув їх, не озброєних і необмундированих, проти гітлерівців, висловлював ідеї про необхідність депортації всіх українців до Сибіру). Інші імена знайшли своїх захисників серед членів міськвиконкому і поки що залишаються на мапі Борисполя. Однак доцільність їх присутності тут (як і деяких інших назв) залишається сумнівною, зокрема, і через те, що вони не мають жодного стосунку до історії України.
  1. Петро Запорожець (18731905) – діяч російського революційного руху, соратник В. Леніна.
  2. Зоя Космодем'янська (19231941) – радянська партизанка-диверсантка, що чинила злочини проти мирного населення на окупованих німцями землях.
  3. Патріс Лумумба (1925–1961) – революціонер і перший прем'єр-міністр Демократичної республіки Конго, ініціатор зближення країни з радянським блоком.
  4. Роза Люксембург (1871–1919) – діячка німецького робітничого руху, одна із засновниць компартії Німеччини.
  5. Олександр Невський (1221–1263) – князь новгородський, який добровільно став васалом Золотої Орди, фігурант російської історичної міфології.
  6. Степан Разін (бл. 1830–1671) – ватажок Селянської війни 1670-71 рр. у Московії.
  7. Олександр Суворов (1729–1800) – російський полководець, учасник і керівник завойовницьких походів Російської імперії проти Польщі, Криму тощо.
Крім того, не є обґрунтованою, м’яко кажучи, присутність на мапі міста назви «Московська». Інші міста в Україні позбулися чи позбуваються цієї назви.
Не варто забувати й «зниклого» Карла Маркса. Вулиця його імені була включена топонімічною комісією до списку на перейменування небезпідставно, адже саме його суспільствознавче вчення стало ідеологічним підґрунтям для комуністичних рухів у Європі, він же написав «Маніфест комуністичної партії», програмні засади якого втілювалися в СРСР, зокрема, у таких формах як колективізація, розкуркулення, політичні репресії.
Окрім того, поза увагою топонімічної комісії залишилися: пров. Крупської, вул. 8-го Березня, вул. 1-го Травня тощо.
Більшість із перелічених назв використовувалися як назви вулиць та площ лише у комуністичних країнах. З поваленням комуністичних режимів вони замінювалися на історичні чи інші, що було зроблено навіть у Москві, що вже казати про країни Центральної Європи та Балтії.
Але в будь-якому разі, про що не втомлюються повторювати і представники міської влади, остаточне рішення – за громадою. У частині випадків назва вулиці буде змінена обов’язково (мешканці можуть обрати лише нову назву), в інших випадках мешканці можуть визначитися, чи доцільно перейменовувати їхню вулицю та, у разі згоди на перейменування, обрати нову назву.
В умовах виборів політики і чиновники будуть переконувати людей, що перейменування не на часі, що воно вимагає заміни усіх документів тощо, адже бояться за свої рейтинги. Не можна сказати, що ідея перейменування є популярною в суспільстві, яким керує острах щось змінювати. Не потрібно буде відразу по перейменуванні бігти, ставати в чергу, платити гроші, щоб змінити документи, міняти табличку біля свого подвір’я. Зміни в адресі вносяться у документи разом з іншою потрібною зміною, а таблички мешканцям приватного сектору ніхто не накаже міняти (влада Борисполя запевняє, що зміна табличок буде профінансована і здійснена коштами міського бюджету).
Проведення декомунізації і деколоніалізації – це не те, що треба здійснити сьогодні, це те, що треба було зробити вчора. «Закони 9 квітня» мали бути прийняті не цьогоріч, а ще 24 роки тому.
23 вересня офіційно почалось громадське обговорення з питань перейменування вулиць у Борисполі. Долучайтесь, організовуйтесь, визначайтесь!