Вітаю Вас Гість
Понеділок
20.11.2017
19:25

ми у соцмережах

Меню сайту
Борисполю - 1000
Декомунізація
календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Пошук
ПАРТНЕРИ
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Приєднуйся
Діалог з владою
  Запрошуємо до бібліотеки

для спілкування з міським головою

Щосереди з 10.00 до 12.00 громадяни міста
можуть звертатися до Бориспільського
міського голови за допомогою Skype.

Адреса бібліотеки:
м. Бориспіль
вул. Червоноармійська,6
тел.6-10-24
«Протокол» засідання, яке не відбулося
або
Ще раз про декомунізацію
 
30 червня 2015 року мало відбутися засідання топонімічної комісії при Бориспільській міській раді з приводу розгляду заходів, здійснених топонімічною комісією, Бориспільським державним історичним музеєм, які дозволяють розпочати процес перейменування бориспільських вулиць, названих на честь більшовицького тоталітарного режиму та його діячів, а також країни-агресора. Однак через неявку більшості членів комісії, попри те, що всі були попереджені про дату засідання, воно так і не відбулося. Що це – неуважність чи свідомий саботаж, покаже час.

Однак з 21 травня 2015 року в Україні діє Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і місцева виконавча влада разом з депутатами міськради повинна його виконувати.
Топонімічна комісія, прагнучи активізації процесу повернення місту його справжнього українського обличчя й українського духу, ще у 2007 році визначила принципи, за якими має проводитися найменування та перейменування вулиць, інших об’єктів топоніміки у місті. Згідно з цими принципами, ми маємо вшановувати ті постаті, які заслуговують на добру пам’ять – пов’язані з Борисполем і Бориспільщиною, які звеличують українську націю. Це мають бути видатні митці, діячі, які своєю працею, славетними справами, винаходами, творами, ратними подвигами лишили добрий слід як у звершеннях рідного краю, так і держави, світової історії. Отже, вже з того часу простежується наявність єдиного підходу до перейменування й найменування.
Тоді ж топонімічна комісія визначила переліки назв, які потребують першочергової заміни, та імен, які заслуговують на увічнення в назвах вулиць та площ. Протокол засідання топонімічної комісії з цими пропозиціями (від 2 липня 2007 р. №1) було передано до тодішнього відділу внутрішньої політики та управління містобудування та архітектури Бориспільського міськвиконкому. Слід зауважити, що 13 назв зі згаданого списку назв для найменування вулиць були використані при складанні «Переліку вулиць та провулків у місті Борисполі», затвердженого на 45-й позачерговій сесії міської ради у 2008 році.
На подальших засіданнях топонімічна комісія вносила зміни та доповнення до реєстру назв, що їх можна використовувати при найменуванні й перейменуванні вулиць. Так, до реєстру було додано імена загиблих воїнів АТО, пов’язаних з Борисполем. Був також остаточно сформований список з 52 назв, що потребують першочергової заміни. Остання ж наразі версія загального списку назв, пропонованих до використання при найменуванні вулиць, налічує 122 назви. Протокол засідання топонімічної комісії від 8 червня 2015 року № 2 разом з цими списками був переданий до відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю для подальшого доведення його до депутатів міської ради. Ще раніше було підготовлено й направлено до міського голови А. С. Федорчука звернення щодо важливості й необхідності заміни комунізованої топоніміки у місті. Подібне ж звернення з обґрунтуванням актуальності, важливості та необхідності проведення роз’яснювальної роботи на округах було адресовано й депутатам міської ради (так само передано до відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю для доведення його до кожного депутата міської ради).
Бориспільський державний історичний музей, троє працівників якого є членами топонімічної комісії, постійно проводив та проводить послідовну роботу по донесенню до громади міста правдивої історії України і міста Борисполя зокрема. Музейники переконані, що ця робота сприяє й сприятиме моральному оздоровленню громади міста, вихованню молоді на засадах справжньої демократії, гуманізму й патріотизму, очищенню міста від ідейної спадщини більшовицького тоталітарного режиму.
У музеї давно зібрано й систематизовано старі назви бориспільських вулиць, які побутували у місті до середини ХХ століття і яким не одна сотня років. Таких назв є близько 50. Однак вольовим рішенням більшовицької влади їх було перейменовано на «ідейно відповідні». У музейній колекції є цей документ, датований 1953 роком. Сліпо виконуючи вказівку зверху, тодішні владці зробили так, щоби молоді покоління тих назв вже не чули й не знали. Знищуючи пам’ятки-назви, яких боялися як мовчазної пропаганди проти «совєцької історії», вони тим самим показали безпосереднє самозречення, неповагу до свого, рідного. Отож назви прадавніх бориспільських вулиць, які вони носять сьогодні, утворені не природним шляхом, не історично, а внаслідок адміністративного втручання. «Ми імена своїх пращурів замінили іменами чужих людей. Воровський, Свердлов, Тельман, Патріс Лумумба – це далеко неповний перелік імен, якими перейменовували наші предковічні вулиці. Вважаю, що й всі наші сьогоднішні біди в тому, що у нас перервано і потоптано зв’язок з нашими предками. В отих високих світах нас нема кому захищати». Це рядки з листа від 01.03.2007 р. Анастасії Степанівни Шульги, однієї з тої великої когорти справжніх патріотів міста, які закликають бориспільців поважати себе та свою історію, об’єднатися у справді важливій роботі з перейменування, та, зрештою, позбутися радянського спадку у назвотворенні.
Голова топонімічної комісії Леонтій Сандуляк неодноразово виступав з публікаціями, в тому числі з відкритими листами до міської влади, у місцевій пресі, де обґрунтовував необхідність проведення декомунізації у місті Борисполі, інформував про діяльність топонімічної комісії у цьому напрямку, надавав довідки про осіб, чиїми іменами пропонується називати вулиці.
Музей, як вже зазначалося, давно і послідовно працює у цьому напрямку. Ще з 1996 року у нашому закладі експонується схематичний план Борисполя, де поряд із сучасними вказані докомуністичні назви вулиць. Цим планом та іншими топонімічними матеріалами користуються ті, хто складає карти міста, студенти, учні загальноосвітніх закладів для написання наукових робіт. Проводяться у музеї й тематичні уроки по ознайомленню з пам’ятками – давніми назвами. Перелік цих назв неодноразово публікувався у музейних виданнях, зокрема, у книгах «Історія рідного краю. Бориспільщина» (2002), «Бориспіль у роки Голодомору. В серцях і пам’яті» (2008). У І випуску альманаху «Бориспільський край» (2013) опублікована стаття старшого наукового працівника музею Тетяни Гойди «Бориспільські вулиці – носії історичної пам’яті», де здійснено спробу пояснити походження кожної історичної назви. (Ця стаття – частина наукової праці з історії містобудування Борисполя, що нині готується до видання). Кілька публікацій з проблем перейменування підготував і старший науковий працівник музею Ярослав Костін.
Музейники підготували й надали для публікації у ЗМІ матеріали по всіх 52 назвах, пропонованих до найменування, а саме біографічні довідки про особистості та інформація щодо назв, не пов’язаних з іменами та прізвищами конкретних осіб. І відразу ж по тому, як ЗМІ почали публікувати цю інформацію, розпочався діалог з мешканцями вулиць, головами вуличних комітетів.
Також ці матеріали були надані для ознайомлення усім членам топонімічної комісії та передані до відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю для подальшого доведення його до депутатів міської ради.
Переконані, що кожна чесна і розумна людина повинна шукати істину. А істина така: якщо ми хочемо кращого життя, то мусимо самі ставати кращими, пізнавати себе у своїй історії. Нам слід нарешті усвідомити, що історія нашого міста – єдина і неповторна. Нам у спадок наші пращури залишили частину свого буття. Тож зберегти надбання наших попередників, гідно пошанувати достойних і передати наступним поколінням нашу правдиву історію – святий обов’язок нас усіх. Особливо тепер, у рік 1000-ліття першої згадки про місцевість, де постало місто Бориспіль.
 
Тетяна Гойда,
Секретар топонімічної комісії,
старший науковий працівник Бориспільського музею